Такі ділянки звичайно представлені глинистими, суглинними й підзолистими ґрунтами з водонепроникним або слабо пропускним підґрунтовим обрієм. Вони відрізняються перезволоженням родючого шару у весняний й осінній періоди, після танення снігу й випадання опадів. У цьому випадку потрібно виконати меліоративні роботи для відводу поверхневих вод з ділянки. Для цього викопують відкриті або закриті канави-збирачі, через які вода направляється у відвідні канали меліоративної мережі.
Відкриті відвідні канави на ділянці рекомендується влаштовувати уздовж доріжок, щоб вони не заважали при обробці ґрунту. Їх викопують шириною 12-18 см, глибиною 30-40 см. Щоб канави не обсипалися, краю їх зміцнюють обаполами, гілками й іншими матеріалами.
Закриті канави-збирачі краще відводять надлишкову вологу. Уздовж ділянки викопують канавки шириною в одне полотно лопати, глибиною 60-100 см і заповнюють їхнім піском, гравієм або іншими добре фільтруючими матеріалами до підошви родючого шару. Вийнятий при ритті канави шар перегною засипають урівень із поверхнею ґрунту. Іншу землю (підґрунтя) розкидають рівномірно по всій ділянці або видаляють. Відстань між відкритими або закритими канавами-збирачами залежить від інтенсивності атмосферних опадів, ухилу ділянки, ступеня фільтрації води й у середньому становить 5-25 м.
