Діюча речовина мікродобрив - мікроелементи (бор, мідь, залізо, марганець, цинк й ін.), які перебувають у ґрунті в дуже малих кількостях. Вони входять до складу ферментів й активізують біохімічні процеси рослин. Мікроелементи охороняють рослини від хвороб, підсилюють процеси запліднення, плодоутворення, засвоєння живильних речовин. Оскільки дози мікродобрив мізерно малі, їх використовують у передпосівній обробці насіння, для некореневих і кореневих підгодівель (табл.).
3. Дози й способи внесення мікродобрив, м на 1 л води
|
Добрива |
Передпосівна обробка насіння |
Некоренева підгодівля |
Внесення в ґрунт |
|
Сульфат цинку Марганцевокислий калій Борна кислота Сульфат міді (мідний купорос) Молибдат амонію Сульфат заліза (залізний купорос) |
0,30 0,20 0,10 0,05 0,20 0,10 |
0,2 1,0 0,2 0,1 0,3 0,5 |
0,10 0,10 0,05 0,03 0,03 0,10 |
Борвмісні добрива найбільш ефективні на дерено-підзолистих і торф'яних ґрунтах. При недоліку бора в ґрунті припиняється ріст і розвиток рослин. У кольорової капусти, буряка, брукви й плодових культур розвивається гнилизна серденька. Для попередження цього захворювання застосовують некореневі підгодівлі розсади кольорової капусти, сходів буряка й брукви, плодових й ягідних рослин 0,02 %-ним розчином борної кислоти (2 м на 10 л води)*.
Мідні добрива у вигляді розмелених піритних (колчеданних) недогарків і мідного купоросу рекомендується застосовувати на осушених торфовищах, що відрізняються низьким змістом доступної міді.
Недолік міді служить причиною слабкого хлорозу молодих листів. У салату, шпинату, гороху, буряка біліють кінчики листів, ріст їх сповільнюється. У деревних плодових культур (яблуня, груша, слива) рано припиняється ріст верхівкових бруньок.
Піритні недогарки вносять у ґрунт один раз в 5-6 років у дозі 50 м, сульфат міді - 1 м на 1 м2. Для некореневої підгодівлі вегетуючих рослин використовують 0,01 %- вий розчин мідного купоросу (1 м на 10 л води).
При нестачі заліза передчасно жовтіють листи (хлороз) і відмирають пагони. Спостерігається це частіше на карбонатних ґрунтах з лужною реакцією, багатих кальцієм. Особливо страждають від недоліку заліза яблуня, груша, слива, малина, картопля, томати. Заповнити недолік цього мікроелемента можна за рахунок обприскування рослин розчином залізного купоросу (5 м на 10 л води).
Марганцеві добрива застосовують на карбонатні й надлишково вапнованих ґрунтах під горох, квасолю й буряк. Використовують 0,1 %-вий розчин сульфату марганцю у вигляді некореневої підгодівлі й при обробці насіння.
На нейтральних карбонатних, вапнованих, а також на легких ґрунтах плодові культури добре реагують на внесення цинку. Цинкові добрива застосовують у вигляді сульфату цинку методом безпосереднього внесення його в ґрунт (1 м на 1 м2).
