Садівники-аматори використовують  їх у якості органічного матеріалу, що рихлить, для внесення в ґрунт, готування компостів, а також для мульчування посівів і посадок. Щоб підвищити повітропроникність і вологоємність ґрунту, стружку вносять при перекопці в кількості 2-5 цебер на 1 м2 (на важких глинистих ґрунтах більше, на легких піщаних - менше). Однак вносити тільки стружку, без мінеральних добрив, не треба, тому що, мінералізуючись, вони поглинають із ґрунту азот і знижують її родючість. Щоб заповнити втрати азоту, до стружки додають мінеральні добрива з підвищеною дозою азоту. На одне цебро стружки вносять 30 м сечовини або 70 м сульфату амонію, 20 м суперфосфату й 10 м хлористого калію. У зв'язку з тим що стружку мають кислу реакцію (рн 3-4), їх нейтралізують, додаючи 120-150 м меленої крейди або гашеного вапна на одне відро стружки.

Добрива ретельно перемішують із стружкою, після чого вносять у ґрунт, у компост або використовують  для мульчування.

У компост стружку вносять шаром 10-15 см, при мульчуванні товщина шаруючи стружки навколо рослин повинна становити 2-3 см.