Цей гриб можна вирощувати в умовах присадибної ділянки на обрізках деревини. Культивування літнього опенька не представляє небезпеки для зростаючим рядом плодових дерев, тому що цей гриб являє собою типовий сапротрофом і не може паразитувати на живій деревині. Посів опенька проводиться шляхом зараження пнів суперечками, шматочками деревини, що містить міцелій.
Спори одержують із тільки що зібраних плодових тел. Їхнього капелюшка подрібнюють, заливають водою й ретельно збовтують. На бічній або торцевій поверхні пнів просвердлюють 5-8 отворів глибиною близько 5 см і діаметром 2-3 см, куди заливають суспензію спор; отвору затикають мохами або ялиновим лапником. Зараження суперечками таким способом не завжди дає позитивні результати. Крім того, міцелій опенька при цьому розвивається досить повільно і його інтенсивне зростання починається тільки через кілька місяців після зараження.
Набагато кращого результату можна досягти, заражаючи пні шматочками деревини, узятими з напівзруйнованих пнів, на яких рясно росте літній опеньок. Такі шматочки заготовлюють під час масового плодоносіння Гриба в природних умовах. Вирізують майбутній матеріал для висіву із зони активного росту міцелію, тобто з ділянок, де відзначається найбільше число плодових тел. Шматочки деревини, призначені для щеплення, закладають в отвори, просвердлені в товщі пнів, або прибивають цвяхами до їхньої торцевої поверхні. Щоб охоронити щеплення від висихання, необхідно вкрити їхніми мохами або ялиновим лапником.
Зараження пнів можна проводити цим способом протягом усього вегетаційного періоду, але не в жарку або дуже суху погоду. Оптимальними ж для щеплення опеньків уважаються весна й осінь. Плодові тіла при прищеплювальному способі утворяться через 1-2 року після зараження. На великих пнях гриб плодоносить 7-8 років, а на пнях середнього розміру звичайно 5-6 років.
Успішно вирощувати гриб можна й на круглих дерев'яних цурках. Їх заготовлюють восени або навесні зі свіжозрублених дерев: довжина цурки повинна становити близько 40 см, діаметр — близько 15 см. Цурки заражають міцелієм опенька літнього тим же способом, що й пні. Після зараження уливанням суспензії або щепленням цурки рекомендується витримати протягом 3-4 місяців у темному приміщенні при температурі 15-20°С. Це дозволить міцелію досить розвитися. Після цього цурки закопують у землю вертикально на глибину близько 20 см і на відстані близько 50 см друг від друга. Ґрунт навколо цурок періодично воложать і мульчують шаром обпилювань для запобігання від висихання. Заражені цурки плодоносять на початку літа й восени, плодоносіння на одній цурці триває в середньому 2-3 роки.
Існує ще один спосіб вирощування опенька літнього— на деревних відходах (друзках, стружках, обпилюваннях й ін.). Цей спосіб можна застосовувати в кімнатних або тепличних умовах. Для готування субстрату (живильної суміші) беруть 1 частина дрібних стружок й 2 частини деревних обпилювань; на кожен кілограм даної суміші додають 15 м бобового борошна, 25 м кукурудзяного або вівсяного борошна й 7,5 м крохмалю. Суміш обпилювань і стружок попередньо ошпарюють окропом, потім ретельно перемішують із живильними добавками. Отриманим субстратом заповнюють квіткові горщики або скляні банки й пастеризують їх протягом 1 години. Потім субстрат прохолоджують до 30°С и заражають міцелієм опенька літнього, використовуючи шматочки деревини, пронизані грибницею.
Рекомендується також вирощувати літній опеньок у поліетиленових пакетах або дерев'яних ящиках. Склад субстрату необхідно різноманітити, використовуючи як живильні добавки картопляну мезгу, пивне сусло, бардові, солод й ін.
Як експеримент, описаним способом у кімнатних умовах можна спробувати виростити осінній опеньок, оленячий гриб, зимовий опеньок й інші дереворуйнуючі гриби.
