Дерев'яниста дводомна витка рослина з родини магнолієвих. Стебла його досягають довжини 10...15 м і товщини до 2 см. Коренева система утворює багато паростків, які розміщуються на глибині 10... 15 см від поверхні. Листки чергові овальні, з загостреними кінцями, зібрані в пучки. Квітки роздільностатеві, білі або рожеві, мають тонкий і ніжний аромат. Ягоди оранжево-червоні, одно- та двонасінні, соковиті, кулясті. Зацвітає лимонник у травні — червні. Плоди достигають у вересні — жовтні. Насіння, кора стебла та корені мають запах лимона.

Плоди лимонника багаті на органічні кислоти. З них найбільш важливі лимонна (10,94...11,36 %), яблучна (7...8 %) та винно-кам'яна (1 %). Крім того, вони містять тонізуючі речовини (схі-* зандрин, схізандрол), цукри, ефірні олії, вітамін С. Препарати, виготовлені з плодів лимонника, застосовують у медицині як засіб, що тонізує центральну нервову систему, стимулює дихання та серцеву діяльність, посилює гостроту зору. З ягід виготовляють сиропи, морси, цукерки тощо.

В Україні лимонник китайський введено в культуру як лікарську рослину. Варто зауважити, що він найбільш морозостійкий і скоростиглий серед інших плодових ліан. Добре витримує несприятливі умови перезимівлі і не пошкоджується ранніми осінніми та пізніми весняними приморозками. Хоч вважається вологолюбною рослиною, але добре витримує ґрунтову та повітряну посуху. Відносно вимогливий до ґрунтових умов. Краще росте й розвивається на грунтах, багатих на гумус і добре дренованих.

Розмножують лимонник переважно насінням. Свіжозібране насіння висівають під зиму, а для весняних посівів його стратифікують у вологому піску в два етапи тривалістю по ЗО днів кожний: перший з них при температурі 15...20 °С, а другий — 3...5 °С. Насіння загортають на глибину 1,5...З см, висіваючи його на 1 м2 15...20 г. Одно-, дворічні сіянці висаджують на постійне місце навесні або восени з площею живлення 100x50 см.

Розмножують лимонник китайський і вегетативно: зеленими стебловими живцями, відсадками, діленням куща, кореневими живцями тощо. Якщо розмножують зеленими живцями, то їх потрібно заготовити своєчасно. На Поліссі і в Лісостепу їх краще заготовляти у кінці червня, а в степовій зоні — у середині червня. Довжина живців 12... І 5 см. Укорінюють їх у парниках при температурі 20...25 °С. Розмноження відсадками слід проводити навес ні до розпускання бруньок.

Для лимонника китайського відводять захищені від вітрів ділянки з родючими грунтами. Під зяблеву оранку або перекопування грунту вносять добрива (гній, компости — 6 кг/м2), аміачну селітру і хлористий калій по 15 та суперфосфат — З0 г/м2.