Від якості підготовленого грунту значною мірою залежить продуктивність рослин і затрати праці при догляді за малиною. При цьому важливе значення має знищення бур'янів.

Застосування гербіцидів сприяє зменшенню затрат праці на обробіток насаджень і підвищенню їх продуктивності. Абсолютно небезпечних гербіцидів для будь-якої ягідної культури немає. їх треба правильно застосовувати. При передсадивній підготовці грунту для знищення пирію та інших злакових бур'янів використовують трихлорацетат натрію. Для боротьби з двосім'ядольними бур'янами добрі результати дає амінна сіль 2,4-Д. Норми і способи внесення цих гербіцидів такі ж, як і для суниць. Важливе значення повинні відіграти гербіциди в ягідних насадженнях гірських районів, де багаторазовий обробіток грунту посилює процеси ерозії.

Під час передсадивної підготовки ділянки особливу увагу слід звертати на забезпечення грунту поживними речовинами. Внесення достатньої кількості органічних добрив підвищує вологоємкість грунту, поліпшує поживний стан, збільшує вміст у грунті мікроорганізмів і кисню, що сприяє створенню оптимальних умов для інтенсивного розвитку кореневої системи малини. При сумісному внесенні органічних і мінеральних добрив інтенсивніше утворюються бруньки на кореневищах і коренях, завдяки чому краще розгалужуються кущі і збільшується вихід кореневих паростків з одиниці площі, що дуже цінно для маточних ділянок. Органічні й мінеральні фосфорно-калійні добрива вносять під зяблевий обробіток грунту.

У районах Полісся, північного Лісостепу і зони Карпат, гною або торфокомпосту вносять 60—80 т/га та по 120 кг/га фосфору й калію. У районах південного Лісостепу і Степу гною вносять 25—30 т/га, фосфору 120 й калію 90 кг/га.

Для збагачення органічними речовинами бідних піщаних грунтів Полісся при відсутності гною по чорному пару навесні сіють люпин, горох, вику та інші культури на зелене добриво. Перед сівбою сидеральних культур вносять по 60—90 кг/га фосфору й калію залежно від наявності в грунті поживних речовин. Заорюють сидерати не пізніше як за два місяці до садіння малини. Дуже кислі грунти вапнують. На кислих лісових і підзолистих грунтах Полісся і Карпат, легких за механічним складом, вапно вносять з розрахунку 0,5 норми, а на важких глинистих і суглинкових — 0,75 норми за гідролітичною кислотністю, що в середньому становить 2—4 т/га вапна. Солонцюваті грунти з лужною реакцією ґрунтового розчину перед садінням малини гіпсують. Норма гіпсу, яку встановлюють за увібраним натрієм, у середньому становить 2—3 т/га.

Коренева система й кореневища малини розвиваються в орному шарі грунту. У рослин, висаджених на неглибоко обробленому грунті, корені виростають надто близько від поверхні, тому під час посухи вони терплять від нестачі вологи. Чим глибше оброблений орний шар, тим краще провітрювання, тим більше в ньому нагромаджується поживних речовин і вологи, зменшується забур'яненість ділянки, в результаті цього створюються кращі умови для розвитку рослин.

Грунт з глибоким гумусовим горизонтом орють на зяб на глибину З0—35 см, а з неглибоким — на повну глибину орного шару із застосуванням ґрунтопоглиблювачів. Орють на зяб зразу після збирання попередника.

Перед висаджуванням рослин орний шар грунту добре розробляють культиваторами і боронами.