Малина належить до напівкущів. Останнім часом її відносять до кущових ягідників, що повністю відповідає характеру росту і плодоношення. Кожне стебло живе до двох років, підземна частина багаторічна. Залежно від сорту, віку рослин і умов вирощування протягом першого року стебла виростають до 1,5— З м заввишки. У неремонтантних сортів у перший рік росту вони звичайно не розгалужуються. У верхній частині стебел поточного року у ремонтантних і напівремонтантних сортів наприкінці літа й восени виростають плодові гілочки. У напівремонтантних сортів вони з'являються пізніше, в меншій кількості і не на всіх стеблах.

 Залежно від сорту стебла ростуть майже прямо (Новость Кузьміна, Новокитаївська) або більш чи менш похило (Кутберт). У перший рік садіння майже у всіх сортів стебла ростуть похило.

 Влітку стебла поточного року напівдерев'янисті, зелені або з червонуватим відтінком. Восени вони дерев'яніють і набувають характерного для сорту забарвлення. Початок і темп визрівання стебел залежить як від сорту, так і від зовнішніх умов. Чим раніше визрівають стебла, тим вони стійкіші проти хвороб і морозів. У перший рік стебла ростуть у довжину й потовщуються протягом усього періоду вегетації. Найбільш інтенсивно вони ростуть до початку достигання ягід. Чим вищі й товщі стебла, тим більший буде врожай у наступному році. Однак надмірний і затяжний ріст   стебел    призводить    до    зниження    їх    зимостійкості.

 На молодих стеблах буває сизуватий наліт. Його інтенсивність є однією з сортових ознак. Наліт зберігається і на дворічних стеблах.

 На міжвузлях стебел з кори виростають шипи. Вони бувають різної довжини, товщини, міцності й густоти. У нижній частині шипи густіші, ніж у верхній. У деяких сортів (Новокитаївська) вони є тільки в нижній частині стебел, в інших — по всій довжині (Молінг Проміс).

 Наступного року стебла не ростуть у довжину і не потовщуються, а з утворених минулого року бічних бруньок розвиваються плодові гілочки з листками і суцвіттями. Після того як усі плоди достигнуть, плодоносні стебла починають відмирати, до осені засихають і їх замінюють нові. У стебел дуже розвинута серцевина, лише в підземній частині вона розвинута слабо. При штучному вкорінюванні надземної частини стебла додаткові корені не утворюються. Тому малину не можна розмножувати стебловими відсадками або здерев'янілими живцями. На підземній же частині стебел виростає багато додаткових кореневих паростків, якими і розмножується малина.