Російський сорт, виведений в Горьковській області оригінатором М. В. Кузьм'шим у кінці XIX століття. Як один з ранньостиглих і врожайних сортів районований у 17 областях України: Вінницькій, Ворошиловградській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Ровенській, Сумській, Харківській, Херсонській і Черкаській. Цей сорт найбільш поширений   і   в   інших   республіках   Радянського Союзу.

Кущ високий, з прямостоячими товстими стеблами. Дворічні стебла білувато-коричневі, гладенькі, з невеликою кількістю шипів. Однорічні пагони восени ніколи не цвітуть. Паростків дає небагато, особливо на важких грунтах. Тому при вирощуванні саджанців маточники слід закладати на структурних грунтах або на грунтах легкого механічного складу. Щоб швидше утворювались смуги, цей сорт висаджують густо в ряду. Плоди вищесередньої величини й великі (середня маса до 2,1—2,8 г) видовжені, тупо-конічної форми, червоні. Плодоложе становить 8,5—10 % маси ягоди. Кістянки середньої величини, дуже міцно скріплені між собою і з плодоложем, завдяки чому стиглі плоди не осипаються. Плодоніжки довгі, що полегшує збирання плодів. М'якоть соковита, солодка, запашна, дуже добра на смак. Вона містить 6,1—8 % цукрів, 1,3—1,8 % кислот та 28—50 мг% вітаміну С. Плоди щільні, транспортабельні.

Новость Кузміна — цінний десертний сорт і один з кращих для технічної переробки. При приготуванні варення плоди не розварюються і утворюють красивий сироп.

Урожайність сорту висока. На третій рік після садіння в сприятливих умовах збирають 50—70 і навіть понад 100 ц/га. Зокрема на Сумській сортодільниці в середньому за 1976— 1979 рр. одержали 105,2 ц/га, на Борзнянській — 89,9, а найвищий — 165 ц/га у 1979 р. на Первомайській сортодільниці в Харківській області.

Рослини недостатньо зимостійкі, але досить посухостійкі. За 40 років вирощування сорту у господарствах приміської зони Києва в зиму 1971/72 р. його стебла були сильно пошкоджені морозами. У наступні роки, особливо в зиму 1983/84 р., стебла також терпіли від морозів і значно знижували врожайність. За даними Т. П. Філософової (1970), він відносно зимостійкий і в Московській області. Стебла недостатньо стійкі проти хвороб.