У пазусі кожного листка плодової гілочки утворюються суцвіття. На найнижчих плодових гілочках вони розвиваються тільки в пазухах верхніх листків. Усі плодові гілочки закінчуються суцвіттями.
Бічні суцвіття у малини звичайної мають вигляд грона з 3—5 квітками або закрутки з 2—3 квітками, верхівкові — щиткоподібні. Плодові гілочки з суцвіттями на них являють собою ніби складне гроно.
Суцвіття на плодових гілочках розвиваються неодночасно: спочатку зацвітають верхні квітки, а потім — нижні. Цим пояснюється досить затяжний період цвітіння малини, що в одного сорту триває до 20—25 днів. Ведеться селекція форм малини з дружним цвітінням і достиганням.
У Лісостепу малина починає цвісти з 15—25 травня, рідше — на початку червня. У цей період рідко бувають весняні заморозки, до яких чутливі квітки малини, особливо в бутонах.
Частина сортів цвіте й плодоносить два рази за вегетацію. Навесні цвітуть плодові гілочки дворічних стебел, а восени — верхівки молодих стебел поточного року. Ті сорти, які щороку цвітуть і плодоносять два рази, називають ремонтантними (Пригородна), а ті, що цвітуть два рази не кожного року або утворюють урожай не на всіх молодих стеблах, називають напівремонтантними (Костінбродська, Рубін, Кутберт).
У нашій країні й за рубежем ведеться селекція форм малини із збільшеною зоною плодоношення на пагонах поточного року. Вже одержані сорти (в Болгарії — Люлін, у США — Херетидж), у яких зона плодоношення на однорічних пагонах досягає 60—70 см, а ягоди починають достигати в другій половині серпня. Створення високопродуктивних сортів з таким типом плодоношення дозволить впровадити принципово нову технологію вирощування малини, при якій щороку восени після збирання врожаю механізовано видаляють пагони. Це дасть змогу одержувати стабільні врожаї ягід високої товарності, зменшувати ступінь ураження плантацій шкідниками та хворобами.
Квітки малини двостатеві, мають 35—40 тичинок і багато маточок. Хоч малина і самозапильна рослина, однак у 2—3-сортових насадженнях зав'язується більше плодів і вони краще виповнені.