Мідний купорос- Кристали синього кольору, добре розчинні у воді. Застосовується в 1%-ній концентрації (100 г препарату на 10 л води) для, обприскування рано навесні, до розпускання бруньок у боротьбі з кучерявістю листків персика.. Розчин мідного купоросу дуже руйнує обприскувач, тому відразу після обробки слід добре промити його теплою водою. Обприскувати мідним купоросом після розпускання бруньок не можна, тому що будуть сильні опіки рослин. Мідний купорос використовується переваж но для виготовлення бордоської рідини.

Бордоська рідина. Це суміш розчину мідного купоросу і. вапняного молока.. Для виготовлення 1,0 л 1%-ної бордоської рідини 100 г мідного купоросу розчиняють у, дерев'яному або іншому, неметалевому посуді у 5.л води. Щоб прискорити розчинення мідного купоросу, воду підігрівають. В іншому посуді розводять 100 г вапна у 5, л води. Вапняне молоко виготовляють з високоякісного гашеного вапна. Розведений розчин мідного купоросу поступово вливають, помішуючи, у вапняне молоко (а не навпаки). Якщо ж вливати вапняне молоко у розчин мідного купоросу, то. утворюється менш,стійка суспензія, яка досить швидко випадає в осад, гірше утримується на листках і плодах і менш ефективна. Правильно виготовлена бордоська рідина повинна бути непрозорою, мати голубий колір і нейтральну реакцію.

При надмірній кількості мідного купоросу вона має кислу реакцію й зеленуватий колір. Синій лакмусовий папірець у бордоській, рідині, де є лишки мідного купоросу, червоніє, а блискуче лезо ножа вкривається червонуватими плямами міді. Лезо ножа повинно бути в бордоській рідині не менше 2 хв. Якщо тримати його менше, то навіть при надлишку мідного купоросу наліт міді не утвориться. При з'явленні червоних плям на лезі доливають трохи концентрованого вапняного молока, щоб; реакція бордоської рідини стала нейтральною. Кисла бордоська рідина спричинює опіки на листках і плодах (потім на таких плодах утворюється так звана «сітка»). Надлишок вапна також не бажаний, тому що лужна бордоська рідина розкладає органічні інсектициди, у суміші з якими її застосовують.

Бордоською рідиною у 3%-ній концентрації обприскують дерева навесні під час набубнявіння бруньок (голубе обприскування). Влітку її застосовують в 1%-ній концентрації. Ефективна вона в боротьбі із збудниками парші яблуні, груші, плодової гнилі, антракнозу, мільдью винограду та іншими хворобами, зовсім неефективна проти борошнисторосяних грибів.

У жарку погоду, щоб не було опіків рослин, бордоською рідиною можна обприскувати вдосвіта і після заходу сонця. Використовують бордоську рідину відразу після виготовлення, тому що при зберіганні вона втрачає якість. Обробку припиняють за 15 днів до збирання врожаю.

Залізний купорос — зелені кристали, розчинні у воді.

Застосовується для обприскування проти мохів та лишайників на яблуні і груші у 5%-ній (500 г препарату на 10 л води), сливі, вишні і черешні — у 3%-ній (300 г препарату на 10 л води) концентрації. Дерева обприскують до розпускання бруньок. Зелені рослини обробляти цим препаратом не можна. Проти борошнистої роси аґрусу обприскують рано навесні до набубнявіння бруньок і восени після опадання листя 3%-ним розчином.

Кальцинована сода — сірувато-білий кристалічний порошок, розчинний у воді. Використовується в 0,5%-ному розчині проти борошнистої роси аґрусу. Щоб листя краще змочувалося, а отрута довше зберігалася на ньому, додають 0,5 % мила.

Вапно буває негашеним і гашеним. При зберіганні негашене вапно поступово під дією вологи повітря перетворюється на гашене, непридатне для виготовлення бордоської рідини. Бордоська рідина з таким вапном утворює нестійку суспензію, що під час виготовлення осідає на дно і погано утримується на листках та плодах. Щоб зберегти вапно до літа для виготовлення бордоської рідини, його навесні гасять. Для цього стару дерев'яну діжку закопують у землю так, щоб верхній обріз її був нижче поверхні грунту на 10 см. Насипають високоякісне негашене вапно і потроху вливають воду, періодично перемішуючи. Коли вапно набуде стану густої сметани (звичайно це буває через 48 год), діжку щільно закривають і засипають зверху шаром землі товщиною 10 см так, щоб до вапна не було доступу повітря. У таких умовах гашене вапно добре зберігається, за консистенцією нагадуючи масло. Влітку при потребі виймають вапно, а діжку закривають кришкою і землею.

Кетафон — фунгіцид. Випускається у вигляді 10%-ного к. є. Застосовується в боротьбі з борошнистою росою на смородині в концентрації 7,5 %  (750 г на 10 л води).

Останній раз можна обприскувати за 10 днів до збирання врожаю. Протягом вегетаційного періоду застосовувати не більше трьох разів.

Натрій фосфорнокислий двічізаміщений (НАТ)—фунгіцид. Білі скловидні кристали. Добре розчиняється у воді. Застосовується в боротьбі з борошнистою росою яблуні, смородини, суниці в концентрації 1 % (100 г на 10 л води). Препарат дуже отруйний для людей і бджіл. Вулики слід вивозити до початку обприскування не менше як на 5 діб. За вегетаційний період дозволяється обприскувати чотири рази. Останнє обприскування проводять за 20 днів до збирання врожаю.

Поліхом — комбінований фунгіцид (суміш трьох частин полікарбацину з однією частиною хлорокису міді). Випускається у вигляді 80%-ного з. п.  (для виготовлення суспензії).

Застосовується в боротьбі з паршею яблуні і груші у весняно-літній період у концентрації 0,4 % (40 г на 10 л води).

Обробку припиняють за 20 днів до збирання врожаю. Протягом вегетаційного періоду можна застосовувати до п'яти разів.

Полісульфід кальцію — вапняно-сірчаний відвар. Виготовляється безпосередньо в господарстві. Ефективний у боротьбі з кліщами, насамперед грушевим галовим кліщиком, і борошнистою росою яблуні. Готують препарат надворі. Беруть котел (чавунний або сталевий) місткістю 150...200 л і вмуровують його в яму так, щоб верхній обріз був на рівні поверхні грунту. Під котлом роблять топку. Потім відважують мелену сірку або сірчаний цвіт (2 кг на 10 л води) і 1 кг негашеного вапна. В котел наливають половину потрібної кількості води і гасять у ній вапно. Коли вапно розігріється, поступово всипають сірку, розмішують і доливають решту води, позначаючи рівень рідини в котлі. Суміш кип'ятять протягом 50...60 хв, поки рідина не набуде червоно-коричневого кольору. В міру википання воду доливають до позначки на котлі, а хвилин за 15 до закінчення варіння доливати воду припиняють. Через 50 хв після початку варіння зменшують вогонь і уважно стежать за поверхнею рідини. Як тільки на ній з'являться перші зелені бульбашки, вогонь треба загасити. Якщо ж варити далі, рідина набуде зеленувато-бурого кольору і в ній зруйнуються речовини, які вбивають кліщів і збудників хвороб. Після закінчення варіння рідину охолоджують і відстоюють, а потім зливають без осаду в бочки. Готовий вапняно-сірчаний відвар, якщо його налити в склянку, повинен мати вишнево-червоний колір. Одержаний маточний розчин зберігають у герметично закупорених посудинах. Для визначення міцності маточного розчину полісульфіду кальцію зважують 1 л його. Маса 1 л в кілограмах і буде питомою масою. Якщо питома маса дуже низька, менша як 1,1 кг, значить вапно низької якості (містить багато породи, камінців). У даному разі при другому варінні беруть більше вапна. Полісульфід кальцію не можна змішувати ні з лужною, ні з нейтральною бордоською рідиною, милом, хлорокисом міді, речовинами, які містять масла, а також з фосфорорганічними сполуками (карбофосом, хлорофосом та іншими). Перед застосуванням маточний розчин розводять водою до потрібної міцності. В таблиці 5 наведено дані про те, скільки треба взяти літрів маточного відвару різної міцності, щоб виготовити 100 л робочого розчину.

Полікарбацйн. Випускається ' у вигляді 75%-ного порошку для виготовлення суспензій. У воді й більшості органічних розчинників не розчиняється.

Застосовується у боротьбі з паршею яблуні і груші в концентрації 0,4 % (40 г препарату на 10 л води). Ефективніший, ніж цинеб. Суміші полікарбацину з фосфорорганічними препаратами слід використовувати відразу після їх виготовлення.

Останнє обприскування саду можна проводити не пізніше як за 20 днів до збирання врожаю.

Хлорокис міді. Випускається у вигляді світло-зеленого з го-лубуватим відтінком порошку з вмістом діючої речовини до 90 %.

Застосовується у боротьбі з тими самими хворобами, що й бордоська рідина, у формі водної суспензії в концентрації 0,3 % (ЗО г препарату на 10 л води). Перед виготовленням суспензії порошок спочатку розтирають з невеликою кількістю води. При застосуванні у концентраціях, вищих 0,3 %, спричинює опіки на листках і плодах, особливо в жарку погоду. Не можна змішувати з речовинами, які мають лужну реакцію (полісульфідом кальцію, вапном, бордоською рідиною). Середньотоксичний для людей.

Обприскування треба припиняти не пізніше як за 20 днів до збирання врожаю. Строк зберігання препарату п'ять років.