Періодична зміна притоку сонячного тепла на земну поверхню протягом року спричиняє сезонні зміни погоди, відповідно до яких у природі також відбуваються певні сезонні зміни (явища). Спостереження над сезонними явищами природи назвали фенологічними.

Фенологія плодового дерева. Між розвитком плодових дерев чи ягідних рослин і розвитком шкідників та хвороб саду існує певна залежність, особливо навесні. Так, відродження личинок попелиці з яєць починається під час з'явлення зеленого конуса, а личинок комоподібної щитівки — на 3...5-Й день після закінчення цвітіння яблуні. У цей час і потрібно обприскувати дерева для знищення згаданих шкідників.

Спори парші яблуні найбільше поширюються під час відокремлення бутонів. За фенофазами плодового дерева зручно давати сигналізацію обприскування.

Так, обприскувати абрикос проти дірчастої плямистості, а персик — проти кучерявості листків необхідно на початку з'явлення малинового бутона. Сливу обприскувати проти сливової товстоніжки потрібно відразу після звільнення зав'язі від сорочечок. Проте не завжди строки обприскування саду проти шкідників і хвороб можна пов'язувати з фазами розвитку дерева, особливо це важко зробити влітку.

Так, у північних районах Лісостепу і на Поліссі часто рекомендують обприскувати дерева, проти яблуневої плодожерки першого покоління через 18...20 днів після закінчення цвітіння сортів Боровинка та Папіровка. Але гусениці плодожерки першого покоління у цих зонах Української РСР рідко відроджуються через 18...20 днів після закінчення цвітіння згаданих сортів яблуні, тому що цей" шкідник починає відкладати яйця тільки тоді, коли ввечері температура повітря не нижча +15,5 °С. У згаданих районах після цвітіння садів, як правило, настає похолодання. Тому плодожерка відкладає яйця пізніше і часто відродження її гусениць з яєць починається через 25...ЗО і навіть 35 днів після закінчення цвітіння.

У зв'язку з цим для встановлення строку першого обприскування проти яблуневої плодожерки потрібно проводити спостереження за розвитком самого шкідника.

Фенологічні фази яблуні та груші (табл. І, а): 1) спокій бруньок. Цей період триває від опадання листків до початку розвитку дерев навесні, тобто до часу набубнявіння бруньок. У цей час дерева не обприскують, тому що шкідники і збудники хвороб також перебувають у фазі спокою і обробки дерев навіть високо-концентрованими розчинами пестицидів неефективні; 2) набубнявіння плодових бруньок. Бруньки значно збільшені. У цей період починаються  процесії  життєдіяльності в  комах.  Виходить з місць зимівлі грушева листоблішка (медяниця) і відкладає яйця. Розвиваються личинки у зимуючих яйцях попелиці та яблуневої листоблішки. Починають живитися личинки акацієвої і сливової щитівок. З початком життєдіяльності комахи значно менш стійкі проти отрут, тому в цей час дерева обприскують 4 %-ним олеокупритом або препаратами № ЗО, № 30а, № 30с у концентрації 5 % для знищення личинок щитівок, яєць попелиці, листоблішок і кліщів; 3) початок розпускання бруньок (зелений конус). Лусочки на бруньках розсовуються й виглядають зелені кінчики листочків. У цей період з яєць масово відроджуються личинки зеленої яблуневої та інших попелиць. Виходять з-під щитків гусениці яблуневої молі. Починають живитися гусениці листокруток. Пошкоджують бруньки гусениці білана жилкуватого і золотогуза, з'являються в кроні квіткоїд та брунькоїд. Тому з'явлення зеленого конуса є сигналом для обприскування проти цих шкідників; 4) висування бутонів. Суцвіття висувається, але квітконіжки і бутони ще з'єднані разом; 5) відокремлення бутонів. Бутони і квітконіжки відокремлюються один від одного, а у центрального бутона інколи вже з'являються рожеві пелюстки. У цей час починають відроджуватися личинки грушевої листоблішки, кільчастого і непарного шовкопрядів, вилітають з грунту перші пильщики (грушевий і яблуневий) та масово поширюються спори парші, тому відокремлення бутонів є сигналом для обприскування проти парші, пильщиків і шовкопрядів; 6) рожевий бутон і розрихлення бутонів. Чашолистки розсунулися і добре видно рожеві або білі пелюстки. У цей час спостерігається масовий літ яблуневого і грушевого пильщиків; 7) цвітіння. Бутони розкрилися. З початком цвітіння обприскувати сади пестицидами забороняється; 8) закінчення цвітіння. Пелюстки обсипались. У цей період розпочинають обприскування проти парші, яблуневої молі  і пильщиків.

Фенологічні фази розвитку сливи (табл. І, б): 1) фаза спокою бруньок; 2) набубнявіння бруньок. У цій фазі дерева обприскують проти щитівок; 3) початок висування бутонів; 4) відокремлення бутонів — це сигнал для обприскування проти хвороб, попелиці та сливового пильщика; 5) рожевий бутон; 6) цвітіння. У цей період дерева заборонено обприскувати; 7) кінець цвітіння. Пелюстки обсипались; 8) утворення зав'язі; 9) початок звільнення від сорочечок; 10) зав'язь звільнилася від сорочечок — це сигнал для обприскування проти сливової товстоніжки, сливового пильщика.

Фенологічні фази розвитку черешні та вишні (табл. II, а): У 1) фаза набубнявіння плодових бруньок — це період обприскування проти щитівок; 2) початок розпускання бруньок (зелений конус); 3) початок висування бутонів; 4) відокремлення бутонів — період обприскування проти хвороб, вишневої попелиці; б) рожевий бутон — обприскування припиняється; 6) цвітіння — обприскування забороняється.

Фенологічні фази розвитку абрикоса (табл. II, б) і персика:

1)            фаза набубнявіння плодових бруньок; 2) з'явлення малинового бутона. Розсовуються брунькові лусочки і стає помітно малинову або темно-червону оболонку, яка прикриває бутони — це сигнал для проведення голубого обприскування (3 % -ною бордоською рідиною) абрикоса проти дірчастої плямистості, а персика — проти кучерявості листків; 3) цвітіння — обприскування забороняється.

Фенологічні фази розвитку ягідних рослин. У зв'язку з біологічними особливостями ягідників зупинимося на характерних фенологічних фазах їх розвитку.

Смородина: І) фаза спокою — це найдовша фаза, вона починається від опадання листків і триває до набубнявіння бруньок; 2) набубнявіння бруньок — початок вегетації смородини. У цей період бруньки збільшуються у розмірі, спостерігається часткове оозходження брунькових лусочок  (без з'явлення зелених частин). У цей час самки смородинового брунькового кліща починають відкладати яйця. Під час набубнявіння бруньок і до з'явлення зеленого конуса обривають і спалюють окремі бруньки, заражені смородиновим бруньковим кліщем; 3) зелений конус — це "початок розпускання бруньок; 4) розпускання бруньок — триває від з'явлення зубчиків до утворення перших листочків. У цей пе-йІте ріод відроджується з яєць попелиця, тому його настання є сигналом для обприскування проти попелиці; 5) висування суцвіття (бутона).  Суцвіття висувається з листкової сорочки, але бутони ще з'єднані  разом;  6)  розрихлення суцвіття  (відокремлення бутонів). У цей час масово вилітають галиці пильщиків і відбувається ураження молодих листків антракнозом та бокальчастою іржею смородини. Отже, відокремлення бутонів — сигнал для обприскування проти галиць, антракнозу та іржі; 7) цвітіння. Обприскувати пестицидами у цей період забороняється;  закінчення цвітіння. У цей час ще триває літ пагонової галиці, живляться личинки пильщиків, листки і пагони починають ура-?ї  - жуватися борошнистою росою, тому відразу після закінчення цвітіння  дерева слід обприскувати проти цих шкідників та хвороб; 9) утворення зав'язі. У цей час починається літ смородинової склівки, а борошниста роса продовжує уражувати листки.

Порічки та аґрус.

Фенологічні фази розвитку порічок та агрусу в основному такі самі, як і смородини. Вегетація порічок починається на 14... 15 днів пізніше, але відбувається швидше, ніж  у смородини. Відмінності в біології порічок у тому, що в них спочатку утворюються квітки, а потім з'являються листки. Цвітіння  настає на 7...8 днів раніше, ніж у смородини.

Бруньки в аґрусу розвиваються дуже швидко. Від початку І вегетації до початку цвітіння проходить 20...25 днів. Ш        Малина. Фенологічні фази розвитку її такі: 1) спокій бруньок; 2) набубнявіння бруньок; 3) зелений конус; 4) розпускання бруньок. Ця фаза починається після з'явлення зубчиків листочків  триває до з'явлення перших листочків. У цей час відроджується з яєць малинова попелиця і листки уражуються антракнозом. иш   Отже, розпускання бруньок — сигнал для обприскування проти попелиці та грибних хвороб; 5) висування суцвіть; 6) розрихлення суцвіть (відокремлення бутонів у суцвіттях). У цей період масово з'являються малиновий жук і малиново-суничний довгоносик, а також рослини уражуються пурпуровою плямистістю. Плодово-ягідні рослини у фазі відокремлення бутонів потрібно Обприскувати проти згаданих шкідників і хвороб; 7) цвітіння — обприскування забороняється; 8) закінчення цвітіння; 9) утворення зав'язі. Пелюстки обсипались, утворюється зав'язь.

Суниці. Ця рослина зимує із зеленими листками. Ріст її розпочинається при середній добовій температурі вище 5 °С. Навесні у суниці відростають листки, а потім з'являються квітконоси. Початок Цвітіння настає через 10...15 днів після утворення квітконосів.

З відростанням листків на плантації суниці розвиваються збудники білої плямистості, борошнистої роси, тому в цей період потрібно обприскати рослини пестицидами.

У суниці виділяють такі фенофази розвитку: 1) відростання листків; 2) висування квітконосів; 3) розрихлення суцвіть; 4) цвітіння; 5) утворення зав'язі.

Під час масового цвітіння перевіряють стан рослин і викопують хворі з них, заражені вірусними хворобами та нематодами. Після збирання врожаю при наявності суничного кліща плантацію обприскують проти кліщів, борошнистої роси та білої плямистості.