Кільчатки — це найкоротші плодові гілочки, орієнтовно до 3...5 см завдовжки. На них помітні густо розміщені рубчики, що утворилися після опадання лусочок, бруньок та листків (рис. 5, 6). За кінчується кільчатка однією добре розвинутою брунькою. Від гілки відходить кільчатка під прямим кутом.

Рис. 5. Плодові гілки яблуні:

а— плодуха; б — плодовий прутик; в — плодушка; г— кільчатка.

Списики— це однорічні плодові гілочки довжиною 5...15 см. Верхівкова брунька в них квіткова, а бокові — ростові.

Плодові прутики — плодові гілочки завдовжки понад 15 см.

Плодушки утворюються з однорічних кільчаток, списиків та прутиків. В основному вони складаються з кільчаток, тому їх ще називають складними кільчатками.

Плодухи — це багаторічні плодові утворення, що складаються з розгалужених плоду шок. Плодухи і плодушки часто називають ще відповідно старими і молодими кільчатками. Добре плодоносять кільчатки і плодушки віком до 6... 10 років. Плодухи віком 10... 15 років і старші часто дають невелику кількість низької якості плодів. Старі плодові утворення омолоджують під час обрізування. В місцях прикріплення плодів у окремих сортів спостерігаються розширення, їх називають плодовими сумками.

Букетні гілочки — це плодові утворення кісточкових порід (черешні, вишні, абрикоса) 0,5...2 см завдовжки, у яких бокові — квіткові — бруньки розміщені близько одна від одної у вигляді букета, закінчується така гілочка ростовою брунькою (рис. 7). Наступного року з цієї бруньки утворюється розетка листків, у пазухах яких закладаються нові квіткові бруньки. Букетні гілочки ростуть без розгалужень. Довжина їхнього приросту залежить від умов вирощування. Так, при достатньому забезпеченні поживними речовинами і вологою вони бувають довшими та з більшою кількістю квіткових бруньок.

Шпорці — плодові утворення у сливи й абрикоса довжиною від 0,5 до 8...10 см. На шпорцях бокові бруньки квіткові. Вони подібні до букетних гілочок, тільки відстань між боковими бруньками у них більша. Верхівкова брунька може бути ростовою або колючкою.