Сорти, стійкі до хвороб і шкідників, краще - наприклад, "Атлант" або "Віола". Посів насіння здійснюється на відстані 40-50 см між рослинами. Важливо дотримуватися схеми посадки, щоб забезпечити гарне освітлення та вентиляцію.

Розпушування ґрунту навколо кущів запобігає розвитку кореневої гнилі та сприяє розвитку коренів. Полив має бути регулярним, але не надмірним. Важливо підтримувати постійну вологість верхнього шару ґрунту, особливо у період формування качана.

Використання краплинного поливу зменшує ризик поширення хвороб та заощаджує воду. Поливи проводять увечері або рано вранці, щоб уникнути опіку листя від сонця. Важливо не допускати пересихання ґрунту, оскільки це негативно впливає на розвиток рослин та якість качана.

Добрива вносяться відповідно до фаз росту: на стадії сходів — азотні добрива; при формуванні качана – фосфорно-калійні. Органічні добрива, такі як гній, що перегнив, або компост, покращують структуру грунту і підвищують його родючість. Важливо дотримуватись норм внесення, щоб уникнути ожиріння рослин та зниження імунітету до хвороб.

Підживлення проводять з інтервалом 2-3 тижні. Для боротьби з гусеницями та попелицями застосовують інсектициди на основі хлорпірифосу або інсектицидні препарати на основі рослинних олій. Також ефективні народні засоби, наприклад, обприскування розчином господарського мила (50 г на 10 л води) або сумішшю тютюну та рідкого мила.

Регулярна обробка – раз на тиждень – допомагає запобігти масовому поширенню шкідників. При високій густині популяції шкідників застосовується хімічна обробка, але з обережністю, щоб не пошкодити корисні комахи. Збір урожаю проводиться на стадії зрілості качана, коли головка стає щільною та твердою.

Найкраще прибирати рослини в суху погоду, щоб уникнути загнивання. Після збору залишки рослин слід видалити, щоб запобігти розвитку хвороб та шкідників на наступному сезоні. Зберігання врожаю здійснюється у прохолодному місці за температури 0–2 °C.

Важливо регулярно оглядати рослини на наявність ознак ураження гусеницями або попелиць, особливо з середини літа. При виявленні перших ознак шкідників слід негайно розпочати боротьбу, ніж запобігти поширенню. Ранні стадії ушкоджень легше усунути, ніж пізні – це знижує ризик втрати врожаю.

Рослини, схильні до атаки шкідників, необхідно ізолювати від інших рослин на ділянці. Це запобігає перехресному зараженню та дозволяє застосовувати сильніші засоби захисту без пошкодження сусідніх культур. Використання фітосанітарних заходів – регулярне збирання листя, видалення уражених частин рослин – сприяє підтримці здорового мікроклімату на городі.

Якщо хімічні засоби не дають належного ефекту, то можна використовувати біологічні методи. Наприклад, висадка квітів хижаків, що привертають шкідників: рослини сімейства складноцвітих, такі як ромашка або нігтики. Ці рослини забезпечують природний захист для культури та скорочують необхідність застосування хімічних препаратів.