Вибираючи місце під насадження аґрусу, слід ураховувати його світлолюбність. На відкритих і освітлених ділянках, які достатньо обігріваються, рослини значно краще розвиваються і плодоносять, ніж у міжряддях саду чи в інших затінених місцях. На відкритих місцях краще визріває деревина, вона менше уражується грибними хворобами, а в ягодах нагромаджується більше цукрів. Під насадження аґрусу відводять менш вологі ділянки порівняно з смородиною чорною. Надмірна кількість вологи призводить до ураження їх борошнистою росою. Тому під аґрус відводять помірно зволожені ділянки, де грунт багатий на органічні сполуки.

У зонах недостатнього й нестійкого зволоження плантації аґрусу, як і інших ягідних культур, розміщують поблизу водоймищ.

У північних районах України аґрус слід вирощувати на рівних місцях, захищених від вітрів, а в південних — на підошвах некрутих північних та північно-східних схилів. Глибокі замкнені долини та западини, де немає достатнього руху повітря, під аґрус непридатні, бо взимку рослини тут будуть вимерзати, а влітку уражуватимуться борошнистою росою і антракнозом.

Основні районовані сорти витримують морози до мінус 25—30 °С. Значне підмерзання аґрусу спостерігається при зниженні температури до мінус 35°. На ступінь підмерзання рослин впливає не тільки низька температура взимку, а й стан аґрусу в попередній рік вегетації. Кущі, виснажені урожаєм, ослаблені посухою, уражені хворобами і пошкоджені шкідниками, можуть загинути навіть при температурі мінус 15—20 °С.

Аґрус росте на важких глинистих, суглинкових, супіщаних, чорноземних і навіть на піщаних грунтах. Він переносить підвищену кислотність, стійкий проти хлорозу на вапнякових грунтах, проте погано росте на заболочених і сильно опідзолених. Кращими грунтами для аґрусу є суглинкові. При вирощуванні на піщаних і супіщаних грунтах необхідно вносити велику кількість органічних добрив і систематично поливати. Важкі глинисті грунти потрібно систематично розпушувати для забезпечення кореневої системи рослин повітрям.