Сорт виведений на Мліївській дослідній станції садівництва від схрещування у 1933 р. американського сорту Хаутон із західноєвропейським сортом Бархатний селекціонерами І. О. Миколайчуком, В. К. Костіною, Г. Ф. Кобзар. Районований у Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській і Хмельницькій областях.

Кущі сильнорослі, розлогі. У перші роки після садіння однорічні стебла часто стелються по землі, тому скелетні гілки доводиться підв'язувати до кілків або обрізуванням формувати кущі з піднятими стеблами. Колючки на молодих пагонах короткі, неміцні, їх небагато, а на 2—3-річних стеблах вони обсипаються, що полегшує догляд і збирання врожаю.

Ягоди середнього й нижчесереднього розміру, масою 2,5—3 г, найбільші — 4—5 г. Вони округлої або округло- овальної форми, червоні з слабким фіолетовим нальотом, кисло-солодкі, добрі на смак, містять 9,1 % цукрів та 1,9—2,4   % кислот

У південних районах ягоди пошкоджуються сонячними опіками.

На Поліссі і в Лісостепу сорт високоврожайний. На Мліївській дослідній станції садівництва з куща збирали 8—9 кг ягід. Рослини зимостійкі, листки і плоди не уражуються борошнистою росою навіть у районах достатнього зволоження.

Недоліком сорту є розлогість молодих кущів, що ускладнює обробіток грунту і вимагає додаткових затрат праці у промислових ягідниках на формування кущів з піднятими гілками. Особливо цінний для вирощування на присадибних ділянках і в колективних садах.