Аґрус розмножують на маточних ділянках. Рано навесні однорічні пагони з маточних кущів укладають у борозенки завглибшки 10—12 см, виготовлені у розпушеному грунті, пришпилюють дерев'яними гачками або кілочками навхрест так, щоб пагони щільно прилягали до дна борозенок.

Придатні для розмноження кущі повинні мати 15— 18 прикореневих гілок різного віку, але не старше п'яти років.

Для забезпечення механізованого обробітку грунту в міжряддях з обох боків куща в напрямку рядів пригинають по 3—4 пагони. їх тимчасово залишають незагорнутими грунтом для швидшого проростання бруньок та кращого розвитку нових пагонів.

Найкраще вкорінюються пагони на однорічних стеблах минулого року. Кількість укорінених пагонів залежить від сили росту маточних кущів. Чим сильніший приріст, тим вищий буде вихід укорінених саджанців на маточній ділянці. Тому на маточнику повинні застосовуватись заходи, спрямовані на досягнення максимального приросту однорічних пагонів. Для цього поряд з високою агротехнікою щороку проріджують гілки і вкорочують приріст. Після проріджування в кущі залишають 15—18 гілок віком від одного до п'яти років з сильним приростом. Усі зайві гілки зрізують в основі на рівні грунту. За рік до закладання на вкорінення пагонів усі прикореневі гілки і приріст минулого року на інших гілках укорочують наполовину. Це сприяє кращому розгалуженню та збільшенню приросту однорічної деревини.

Для одержання відсадків кожний маточний кущ використовують протягом двох років. У перший рік відгинають на відсадки всі гілки куща, на другий укорінюють пророслі в кущі прикореневі пагони, залишаючи частину з них для дальшого формування куща. У наступні три роки ці кущі не використовують на відсадки, а відновлюють їх для дальшого вкорінення. У зв'язку з такою специфікою розмноження горизонтальними відсадками Маточні насадження повинні бути розділені на п'ять ділянок, з яких дві використовують для відсадків, а три залишають для відновлення кущів.

З одного куща пригинають до 15 не дуже розгалужених гілок і до 10 розгалужених. Укорінюють навіть 4—5-річні гілки, якщо вони мають багато однорічних пагонів. Найкраще укорінюються 1—3-річні гілки.

Навесні перед пригинанням гілок усі прикореневі однорічні пагони і приріст на багаторічних гілках укорочують на '/Б ІХ довжини. Такий захід поряд з високою агротехнікою сприяє утворенню на відсадках сильних пагонів з пробуджених бокових бруньок.

Укладені на вкорінення гілки добре пришпилюють до дна борозенок. Нещільне прилягання їх біля основи куща не заважає укоріненню пригнутих пагонів. Розгалуження, які заважають пришпилювати гілки до землі, вирізають. Пригнуті гілки землею не засипають.

Коли з бруньок на горизонтально розміщених стеблах виростуть молоді пагони заввишки 12—15 см, їх на половину висоти обгортають пухкою вологою землею. У міру відростання через кожні 10—15 днів пагони ще 1—2 рази підгортають, поки не нагорнуть горбик заввишки 12—15 см. Підгортати слід після дощів або зрошення, коли земля волога й пухка. Щоб відсадки краще укоренилися, нагорнуту землю вкривають гноєм. Протягом літа грунт регулярно розпушують і при потребі відсадки поливають.

Восени пригнуті стебла відрізують від маточного куща, викопують укорінені відсадки і розрізують їх на стільки частин, скільки на відсадках виросло рослин. Кожний саджанець повинен мати відрізок маточного стебла й мичку коренів.

У відсадка відрізують верхню частину пагонів з необпалими листками на висоті 25—З0 см, а в нижній частині листки обривають.

З кожного відсадка можна одержати 4—5 добре розвинутих саджанців і стільки ж або більше слабких. Сильні саджанці з добре розвинутою кореневою системою висаджують на постійне місце, а слаборозвинуті — ще на рік у ягідну шкілку, після чого пагони зрізують, залишаючи над поверхнею грунту 2—3 бруньки.

При доброму догляді за маточними кущами і відсадками протягом літа з дорослого куща можна одержати 50—80 саджанців. При застосуванні способів горизонтальних відсадків, за даними ВНДІС, у виробничих умовах з гектару  можна одержати  близько   150  тис.  саджанців.