Виведений на тій же станції ймовірно від схрещування Зеленого пляшкового з Фініком, селекціонери І. і. Сидоренко, К. М. Чеботарьов. Районований у Ворошиловградській та Донецькій областях.

Кущі середньорослі, помірно розлогі. Пагони вкриті товстими, переважно трійчастими колючками. Ягоди видовжено-округлі або яйцеподібні, середньою масою 5—8 г, а найбільші — 12 г, світло-зелені, кисло-солодкі, злегка пряні, добрі на смак, достигають у середині сезону, придатні для споживання свіжими та для технічної переробки.

Урожайність сорту висока, на сьомий рік досягає 110 ц/га. Сорт відзначається достатньою зимо- та посухостійкістю,   але   стійкість   проти   борошнистої   роси   низька.