Субстрат готовлять на площадці, розташованій на рівному місці й яка має тверде покриття.  Під бурт субстрату підстилають поліетиленову плівку для запобігання від забруднення ґрунтом. Над площадкою роблять навіс від дощу й для підтримки постійної вологості субстрату. Мінімальна ширина площадки 3,5-4 м, а довжина визначається обсягом субстрату. Для готування субстрату використають солому, найкраще пшеничну або житню, і гній: кінський, великої  рогатої худоби, свинячий, овечий. Придатний також кролячий і пташиний кал. Гній або пташиний кал найкраще мати свіжий. Стружки й обпилювання хвойних порід дерев, які часто використають як підстилку для птахів і тварин, погіршують якість субстрату, тому що смолисті речовини, що втримуються в стружках й обпилюваннях, придушують процес гниття, а виходить, ріст і розвиток печериць.

Солому можна частково (але не більше ніж на одну третину) замінити сіном, що обпали листами, здрібненою картопляним бадиллям, кукурудзяними або соняшниковими стеблами. Можна використати суміші декількох перерахованих матеріалів. На основі комбінацій цих матеріалів (1:1) готовлять компости для печериць, обов'язково додаючи гіпс, крейда або алебастр. Якщо можна купити готовий субстрат для печериць, то цю можливість потрібно обов'язково використати, оскільки правильно приготовлений субстрат - основа одержання високого врожаю грибів.

Готування компосту (субстрату) включає кілька етапів. Спочатку воложать солому, замочуючи її в ємності або поливаючи водою (на 100 кг соломи - 300-400 л води). При замочуванні солому змішують із гноєм і мінеральними добавками (сечовина, крейда, гіпс) або замочують без них, вносячись ці добавки при закладці й перелопачуванні компосту. При використанні замість гною свіжого або підсушеного пташиного калу додають тільки гіпс або алебастр. Солому із пташиним калом попередньо замочують на 4-10 днів. Для ферментації компост укладають у бурт необхідної довжини, шириною 1,2-1,5 м і висотою 1,5 м. Укладання проводять послойно, по 3- 4 шаруючи соломи й гною. Кожен шар утрамбовують, поливають водою й посипають мочевиною, приблизно по 600 р. Надалі щодня поливають водою, не даючи висихати матеріалам.

Через 6-7 днів роблять перше перебивання: перетряхують шари бурту, міняючи їх місцями. Потім з інтервалом 3-4 дня проводять ще 3-4 перебивання з додаванням гіпсу (7-8 кг) при першому перебиванні, суперфосфату (2 кг) і мела (5 кг) при другому перебиванні. Вологість компосту при 3-4 перебиваннях повинна бути не менш 60%. Через 2-3 дня після останнього перебивання компост готовий. Якщо компостування проходить нормально, то воно займає 22-26 днів. Готовий живильний субстрат має темно-коричневі кольори, пухку й сипучу структуру, не пахне аміаком, не липне до рук, і при сильному стиску рукою грудки компосту вода з нього не капає, а лише просочується крізь пальці. Якщо компост зайво зволожений, його розкидають для просушки, додавши 1-2 кг крейди, або ще раз перелопачують. 100 кг соломи з відповідною кількістю гною й мінеральних добавок можуть дати після ферментації (горіння) 250-300 кг субстрату, достатнього для закладки печеричниці корисною площею 2,5-3 м2.