Для літнього окулірування живці краще заготовляти у день його проведення. Проте їх можна заготовляти і за кілька днів наперед, зберігати й перевозити на далеку відстань. Нарізують живці з однорічного приросту довжиною не менше ЗО см. На живцях меншої довжини у пазухах листків часто формуються плодові бруньки, які погано проростають і дають слаборослі пагони-окулянти.

Для весняного окулірування живці заготовляють взимку та на початку весни — до розпускання бруньок. Незалежно від строку окулірування заготовлені живці зберігають до часу щеплення в прохолодному місці у вологому стані.

Під час окулірування влітку або навесні з живця зрізують щиток з брунькою (рис. 18, ). При цьому прагнуть, щоб шар деревини був якнайтонший і не пошкодилася брунька. Щиток повинен мати довжину не менше З...3,5 см. Після цього на підщепі-гілці або стовбурі у місці окулірування роблять Т-подібний надріз кори, поздовжні краї якого злегка відділяють кісточкою ножа від деревини і відразу вставляють щиток за кору. Вказівними пальцями обтискують кору вздовж вставленого щитка, місце щеплення міцно обв'язують так, щоб брунька на щитку залишилася відкритою. Через 2...З тижні перевіряють приживлення вічок. Якщо вічко не приживилося, щиток має зморшки і легко виймається з розрізу кори. Рослини та окремі гілки, на яких не приживилися  заокуліровані вічка, окулірують вдруге або на другий рік перещеплюють живцем.

Рис. 18. Способи перещеплення дерев:

1—окулірування; 2—копулірування; 3—вприклад; 4 — за кору; 5 — клином; 6—вроз щіп; 7 — містком.