В останні 3...4 десятиріччя цей тип крони застосовують при вирощуванні дерев персика. У зонах з суворішими кліматичними умовами, таких як Лісостеп, персик вирощують без штамба у формі куща, а в Степу, де більше тепла і він не підмерзає, його вирощують з штамбом висотою 40…50 см.

Незалежно від наявності і висоти штамба у дерев закладають 3...4 основні гілки, які розміщують суміжно або на невеликій відстані одна від одної. Вище верхньої гілки центральний провідник вирізують. У наступні роки, якщо одна з гілок починає сильно рости і займає положення основної, верхівку її зрізують на нижче розміщену бокову гілку. Щоб внутрішня частина вазоподібної крони була вільна від гілок, на основних гілках вирізують та вкорочують ті, що сильно ростуть у напрямку середньої частини. Таке обрізування проводять протягом 3...4 років. При цьому добиваються рівномірного розвитку всіх основних гілок крони, на яких закладають скелетні гілки другого порядку та напівскелетні і обростаючі.

При формуванні вазоподібної крони, щоб краще зросталися основні гілки з стовбуром і був міцнішим скелет дерева, скелетні гілки вище штамба добирають не ярусом, а розріджено з відстанями 10…20 см одна від одної. Крім того, вище гілок нижнього ярусу закладають ще 1...2 скелетні гілки і центральний провідник зрізують. Отже, у вазоподібній кроні, сформованій за таким способом, 4...5 скелетних гілок розміщують на частині стовбура довжиною 40…60 см.

Особливістю вазоподібної крони є те, що в молодих дерев окремі скелетні гілки сильно ростуть і мають тенденцію зайняти місце центральної. Крім того, центральна частина такої крони внаслідок розростання бокових гілок надмірно загущується. Для уникнення цього потрібно щорічно обрізуванням регулювати силу росту скелетних гілок першого порядку так, щоб вони були орієнтовно однакового розміру. Щоб запобігти загущенню внутрішньої частини крони, не можна на основних гілках першого порядку закладати скелетні гілки другого порядку на відстані менше 40...50 см від стовбура.

Для підтримування крони з відкритим центром протягом усього життя дерева у молодих і плодоносних дерев яблуні на насінних підщепах треба періодично вирізувати та вкорочувати ті гілки, які сильно ростуть у напрямку до центра крони.

У плодоносних дерев верхні гілки крони ростуть сильно, затінюють нижні гілки, внаслідок чого послаблюється їх ріст, знижується плодоношення. Щоб запобігти цьому, верхні гілки обрізують сильніше, ніж нижні. Це послаблює їх ріст та зменшує розмір. Крона дерева набуває форми, подібної до веретена.