У третю вегетацію на центральному провіднику вище першого ярусу й на основних гілках крони утворюється велика кількість однорічних пагонів. Під час обрізування на центральному провіднику закладають 2...З основні гілки другого ярусу. Більше гілок залишають у дерев, що мають менше гілок в нижньому ярусі, та у слаборослих дерев. Для основних гілок другого ярусу добирають добре розвинуті однорічні--прирости, розміщені між гілками першого ярусу, краще коли вони ростуть не з суміжних бруньок, а розріджено по довжині стовбура на відстані 10...ЗО см одна від одної.
Гілки, що відходять від стовбура під кутом менше 45°, сильно ростуть і погано зростаються з ним. їх вирізують на кільце. Для основних гілок другого ярусу залишають ті, що відходять від стовбура під кутом більше 45°. Якщо в зоні другого ярусу крони таких гілок немає, то можна добирати і гілки з меншим кутом. Але, щоб така гілка росла під кутом 50...55°, її відхиляють і підв'язують. Якщо цього зробити не можна, то гілку вкорочують сильно, на 10...20 см від основи. У наступному році, щоб збільшити кут її відходження, верхівку гілки зрізують (переводять) на нижній приріст. Можна також добре відхилені 1...2 гілки виділити у наступному році з нових приростів.
На центральному провіднику між першим та другим ярусами крони всі прирости, довші ЗО см, укорочують на 20...30 см від основи, щоб перетворити їх у плодові гілочки. Прирости довжиною менше ЗО см не вкорочують. Якщо між першим та другим ярусами крони утворилася велика кількість гілок, частину їх вирізують на кільце. Гілки, відібрані як основні для другого ярусу крони, обрізують так само, як і гілки першого ярусу перед другою вегетацією.
Відстань між першим та другим ярусами у сильно- й середньо-рослих сортів зерняткових порід на сильнорослих підщепах становить 70...90, на напівкарликових — 60..70 см. Для кісточкових порід відстань між ярусами залишають орієнтовно таку саму, як і у дерев на напівкарликових. У слаборослих сортів зерняткових порід на насінних та середньорослих сортів на карликових підщепах відстань між ярусами має становити 50.„60 см. Чим сильніше росте дерево, тим більшу відстань залишають між ярусами крони.
На кожній основній гілці першого ярусу виділяють провідники, видаляють їх конкуренти, закладають скелетні гілки другого порядку. У зерняткових порід на насінних підщепах першу скелетну гілку другого порядку закладають на відстані не ближче 60... 80 см від стовбура, на карликових підщепах, а також у кісточкових порід — на 40...50 см. Чим сильніше росте дерево, тим на більшій відстані від стовбура закладають першу скелетну гілку другого порядку.
Однорічні гілки, які мають гострий кут відходження, для скелетних гілок другого порядку не добирають. При потребі такі гілки вкорочують сильно і в наступні роки з них формують скелетні гілки, які ростуть під кутом більше 45° до основної гілки. Сильнорослі прирости на кожній основній гілці, які не використовують для формування скелетних гілок другого порядку або сильно вкорочують, щоб перетворити їх у плодові чи напівскелетні гілки, або вирізують на кільце. Передусім вирізують ті з них, що ростуть вертикально на верхній частині основної гілки.
Помірної сили росту гілки, що утворилися з обох боків основної гілки, не обрізують. Вони помірно ростуть у довжину і перетворюються у плодові та напівскелетні гілки. Якщо такі гілки не вкорочувати, то через 1...2 роки на них виростають молоді плодові гілочки, де закладаються плодові бруньки й утворюються плоди. Вкорочення таких гілок затримує початок їх плодоношення. У скелетних гілок нижнього ярусу, які ростуть помірно і на них утворюється достатня кількість бокових розгалужень, провідники не вкорочують. У сильнорослих скелетних гілок, які конкуру-ють із центральним провідником або мають мало розгалужень, провідники укорочують на '/з—'4 довжини, щоб послабити їх ріст і посилити розгалуження.
Центральний провідник, якщо він виріс сильно, щоб послабити ріст та посилити формування бокових розгалужень, укорочують на 50…70 см вище верхньої гілки другого ярусу. Після обрізування на ньому виростає кілька нових бокових гілок.