Дерева яблуні та груші на насінних підщепах віком 18...20, а на карликових — 16... 18 років часто мають слабкий приріст на кінцях гілок та в середині крони. Внаслідок слабкого їх росту на деревах не формуються молоді, добре розвинуті плодові гілочки. На старих та слабо розвинутих плодових гілочках утворюється велика кількість малого розміру та нестандартних плодів, дерева починають плодоносити через рік. Проріджування та вкорочування гілок крони, однорічних приростів, плодових утворень (як описано вище) у таких дерев не завжди дає позитивні результати. Щоб посилити приріст гілок, послабити періодичність плодоношення та збільшити розмір плодів, на таких деревах одночасно з проріджуванням та зниженням крони проводять легке омолодження скелетних і напівскелетних гілок. Його краще робити під неврожайний або маловрожайний рік, коли на дереві зовсім не заклалися плодові бруньки, або їх утворилося мало, бо при омолодженні сильно вкорочують скелетні та напівскелетні гілки. Якщо це робити у рік, коли на деревах сформувалася велика кількість плодових бруньок, то основна маса їх буде зрізана і врожай дерев може знизитись.
Під час легкого омолодження у дерев віком 16...20 років основні гілки зрізують на 2...4-річний приріст. Зріз роблять орієнтовно на середині приросту минулих років довжиною 25...30 см і краще над гілкою або кільчаткою. Напівскелетні гілки вкорочують за таким самим принципом, як і основні. Після вкорочення напівскелетних гілок ті з них, що ближче до місця порізу основної гілки, повинні бути нижчими її на 20...ЗО см. Після такого вкорочування на кожній з гілок проріджують і вкорочують плодові гілочки та однорічні прирости. Під час проріджування плодові гілочки або однорічні прирости залишають по довжині гілки на 10...20 см одна від одної. Передусім вирізують плодові гілочки, що розміщені з нижнього боку основної або напівскелетної гілки, бо вони нею затінюються, слабо ростуть і плодоносять. У залишених після проріджування плодових гілочок вирізують ¼…1/2 частини найстаріших розгалужень.
Досвід свідчить, коли омолодження крони зроблено правильно, то на 2...3-й рік після цього на кінцях гілок виростають прирости 40...50 см завдовжки, а в середній частині крони — 20... 40 см. Прирости більшої довжини свідчать про те, що омолодження зроблено сильне, а меншої довжини — слабе. На другий і наступні роки омолоджені дерева обрізують так, як і молоді плодоносні віком до 14 років.
У плодоносних дерев зерняткових порід віком 25...ЗО років і більше навіть при доброму догляді за садом приріст пагонів на кінцях гілок часто буває меншим 10 см. Верхівки гілок у таких дерев густо вкриваються плодовими гілочками. Щоб посилити приріст нових пагонів, підвищити врожайність, розмір та покращити забарвлення плодів, у таких дерев сильно омолоджують скелетні та напівскелетні гілки. Залежно від віку, особливостей сорту та сили приросту зрізують кінці всіх скелетних гілок з приростами останніх 5...8 років і більше. Зріз роблять на середині приросту минулих років 25...ЗО См завдовжки. У гілочки, над якою зрізують скелетну гілку, вирізують половину і більше розгалужень, а гілочку без розгалужень укорочують орієнтовно наполовину (рис. 16).
На омолоджених скелетних та напівскелетних гілках, щоб викликати ріст нових, молодих пагонів, у цей самий рік зрізують на «пеньок» (нижче розгалуження на 3...8 см вище основи) 1/3...1/2 найстаріших плодових гілочок. У залишених плодових гілочок вирізують 1/3.. 2/3 розгалужень. Таке сильне омолодження проводять раз на 5...7 років.
Рис. 16. Омолодження старих дерев яблуні:
1— гілка до омолодження; 2—після омолодження; 3 — дерево після зниження та омолодження крони.
На другий після омолодження рік на кінцях скелетних і напівскелетних гілок добирають по одній найбільш сильно розвинутій і добре розміщеній однорічній гілці, вкорочують її на У2...У3 довжини і залишають як провідник. Конкуренти провідника вирізують на кільце. Однорічні прирости на скелетних та напівскелетних гілках у місцях, де вони ростуть густо, вирізують на кільце, залишаючи їх один від одного на 10... 15 см. Залишені однорічні прирости вкорочують на 20...25 см від основи, щоб перетворити їх у плодові гілочки. Прирости довжиною менше ЗО см не вкорочують. Жирові пагони на стовбурі та скелетних гілках на відстані до 60 см від стовбура вирізують на кільце. У середній частині скелетних гілок, де мало плодових утворень, жирові пагони краще відхилити в горизонтальне положення. Згодом вони перетворюються у напівскелетні гілки, на яких утворюються добре розвинуті плодові гілочки та плоди.
