За силою росту і типом плодоношення у вишні виділено дві групи сортів: деревоподібні — Гріот український, Гріот Лігеля, Подбєльська, Анадольська та багато форм, що розмножуються порослю; кущоподібні — Любська, Родюча Мічуріна та ін. У деревоподібних сортів плодові бруньки і врожай утворюються на букетних гілочках та однорічному прирості по всій його довжині, а в кущоподібних — в основному на довгих однорічних приростах. Обрізуючи молоді дерева вишні сортів першої групи, злегка проріджують крону, вирізують поламані та пошкоджені гілки. Якщо гілки сильно ростуть угору, щоб понизити крону, верхівки їх зрізують (переводять) на розміщені нижче напівскелетні гілки, однорічні прирости, букетні гілочки. При цьому верхні гілки крони вкорочують та проріджують сильніше, ніж нижні, щоб забезпечити рівномірне освітлення нижньої частини дерева.

У старих дерев висотою 5...7 м і більше зрізують центральний стовбур і верхівки сильнорослих скелетних гілок, щоб понизити крону на 1,5...2,5 м. Зріз краще робити над боковою гілкою, однорічним приростом. Одночасно можна так само, як і у черешні, омолодити всю крону. Після такого обрізування нижче на стовбурі та скелетних гілках з'являються сильні однорічні прирости, на яких утворюються високоякісні плоди.

У кущоподібних сортів вишні сильнорослі плодові гілочки, що обвисають донизу, переводять на бічне відгалуження, вирізують тонкі слаборозвинуті гілочки в середині крони, що переплітаються між собою, а також сухі і пошкоджені. Однорічні прирости у таких дерев не вкорочують, оскільки ріст у довжину тут відбувається з верхівкової бруньки, після видалення якої гілочка може засохнути.