Персик — дуже світлолюбна швидкоросла порода з високою здатністю утворювати пагони, які характеризуються раннім (на 3...4-й рік) початком плодоношення. На провідниках скелетних та плодових гілок за один вегетаційний період утворюється два типи (генерації) приростів, внаслідок чого крона може загущуватися. Перші звичайні, або основні прирости, утворюються з бруньок, сформованих минулого року. Влітку на них із пазушних бруньок виростає друга генерація пагонів, які іноді ще називають передчасними. Щоб забезпечити добре освітлення всієї крони, персик вирощують у вазоподібній формі з 3...4 основними гілками крони, на яких утворюються напівскелетні та плодові гілочки. Центральний провідник вище верхньої гілки вирізують.

При формуванні крони для підпорядкування гілок вищих порядків гілкам нижчих порядків сильні гілки обрізуванням переводять на зовнішню гілку.

Під час обрізування дерев треба брати до уваги кількість плодових бруньок для плодоношення та нових приростів для формування врожаю у наступні роки. На 3...4-й рік, коли дерева починають плодоносити, однорічні прирости на гілках проріджують так, щоб вони були залишені по довжині гілки на 8... 10 см один від одного. Після проріджування один такий приріст обрізують на заміщення, а наступний — на плодоношення. Так обрізують усі прирости на кожній гілці. Прирости, які обрізують на заміщення, вкорочують на 2...З ростові бруньки від основи, а ті, що на плодоношення — на 8... 10 груп плодових бруньок. Після такого обрізування на гілках, які обрізані на заміщення, виростає 2...З пагони, а там, де вони вкорочені на плодоношення, утворюються плоди. Наступного року на гілках заміщення нижній приріст також сильно вкорочують на заміщення, а верхні прирости обрізують на плодоношення, як і минулого року. Якщо дерево росте слабо, а велика кількість приростів залишається на плодоношення, то частину їх вирізують біля основи, щоб зменшити навантаження врожаю на дерево.