У молодих садах, де протягом кількох років дерева не обрізували, з кореневої шийки виростає поросль, яка сильно росте, досягає висоти крони і розростається в середній її частині. Як правило, крона таких дерев загущена, гілки бувають довгі, зігнуті дугоподібно. Окремі з них звисають донизу і верхівками впираються в землю. У місці згинання гілок виростає по кілька сильних вертикальноростучих пагонів, які згодом перетворюються у добре розвинуті гілки. При сильному розростанні таких гілок та скелетних гілок верхніх ярусів висота крони значно збільшиться.

В перший рік у таких дерев видаляють біля основи всю кореневу поросль. Гілки, що звисають донизу і заважають обробляти грунт під кроною, вкорочують, а окремі з них повністю вирізують так, щоб відстань від землі до нижніх гілок була не меншою 50 см. Надто високі крони дерев знижують на 1,5...3,5 м. Висота сильнорослих дерев після пониження повинна становити не більше 4...5 м, середньорослих — З...3,5 м. Для цього верхівки сильнорослих гілок, що ростуть угору, зрізують над однією з добре розвинутих і зручно розміщених бокових гілок. Окремі вертикально-ростучі гілки вирізують повністю. У кроні зрізують біля основи всі сухі та пошкоджені гілки.

Якщо на дереві видаляють велику кількість порослі, сухих, пошкоджених, звисаючих донизу гілок, то крону в перший рік не проріджують. Коли перелічених гілок у кроні мало, то в місцях сильного загущення вирізують та вкорочують старі і слаборозвинуті гілочки, на яких плоди не утворюються або виростають малого розміру. Влітку після обрізування видаляють та прищипують жирові пагони на стовбурі і скелетних гілках на відстані 50...70 см від нього, а також біля великих ран, особливо у верхній частині крони, де зрізували товсті гілки для пониження крони.