Копулірування (рис. 18, 2) застосовують при перещепленні тонких гілок у період спокою дерев, якщо кора не відокремлюєть-ся, та під час активного сокоруху, коли набубнявіють бруньки і почнеться ріст пагонів. Щеплять способом копулірування, якщодіаметр живця і перещеплюваної гілки орієнтовно однакові. Копуліруванням можна щепити як зерняткові, так і кісточкові плодові породи, особливо вишню й черешню. Після-перещеплення гілок щеплені живці у кісточкових іноді засихають, після чого нижче місця щеплення на гілці виростають сильні однорічні пагони. Влітку їх можна заокулірувати або наступного року перещепити способом копулірування. При бажанні кожний такий пагін можна щепити іншим сортом.
Під час щеплення верхній кінець гілки у місці перещеплення зрізують навскіс. Довжина косого зрізу повинна становити від 2,5 до 5 см. На тонких гілках зріз має бути коротший, а на товстих — довший. Такий же навскісний зріз роблять на нижньому кінці живця (прищепи) з протилежного боку добре розвинутої бруньки. Краще, коли брунька розміщується орієнтовно на середині зрізу. Вище нижньої бруньки відраховують ще 2...З і верхівку живця зрізують над брунькою під кутом 45°. Коли зрізи на прищепі й підщепі підготовлені, їх з'єднують так, щоб кора підщепи і прищепи повністю сумістилася. Місце з'єднання міцно обв'язують — до початку сокоруху лише синтетичною плівкою, а пізніше можна плівкою та іншими матеріалами. Якщо місце з'єднання компонентів повністю обв'язане синтетичною плівкою, яка майже не пропускає повітря й вологи, його можна й не обмазувати садовим варом.
Застосовують звичайне та поліпшене з язичком копулірування. При звичайному копуліруванні навскісний зріз живця прикладають до зрізу гілки так, щоб кора і камбій їх повністю сумістилися, після чого місце щеплення обв'язують. Якщо щеплять поліпшеним копуліруванням, то приблизно на середині навскісного зрізу гілки-підщепи роблять поперечний надріз. На навскісному зрізі живця, відступаючи на третину, знизу також надрізують деревину орієнтовно до середини зрізу. Після цього компоненти з'єднують так, щоб «язичок» прищепи заходив за «язичок» підщепи. З'єднані компоненти міцно обв'язують.