Недосвідчені аматори часто завдають великої шкоди кімнатним рослинам, видаляючи несвоєчасно пожовтілі листи. Від яких би причин не пожовклі листи, їх не слід видаляти раніше, ніж вони зовсім не пожовкнуть або не стануть відпадати при слабкому натисканні на черешок.

Справа в тому, що, у більшості випадків при пожовтінні листа його соки й частина хлорофілу всмоктуються в іншу частину рослини, тоді як з передчасним видаленням листа не тільки даремно пропадають названі речовини, але на місці зламу або обрізки починає виділятися сік й іноді минає дуже тривалий час. Крім того, нерідко внаслідок несвоєчасного видалення пожовтілого листа починають жовтіти й інші листи, як це спостерігається, між іншим, валоказій, драцен й ін.

Тому, загалом кажучи, обрізати листи треба тільки тоді, коли вони зовсім пожовкли або різати вроздріб, у міру повного пожовтіння, і в останньому випадку - ні в якому разі не захоплювати живої частини; залишок листа не відривати, а гладко з різати в місця прикріплення.

Іноді пожовтіння йде повільно, що надовго спотворює рослину. У цьому випадку, щоб скоріше видалити лист, пожовтіння можна прискорити, сильно перекрутивши черешок листа, але так, однак, щоб не заподіяти розриву. У рослини з покривними цибулинами разом з пожовтінням листів поступово усихають і верхні покривні цибулини, перетворюючись у сухі плівки.

Частина цих плівок завжди варто залишати, тому що вони захищають цибулину й від висихання, і від безпосереднього намочування її водою; не говорячи вже про те, що видалення всіх сухих плівок веде до подальшого зів'янення листів.