Ялину тільки що внесли в кімнату з морозу, і вона стояла у дверей, дивуючись теплу й розправляючи замерзлі гілки. А разом із ароматом свіжої хвої в будинок прийшло свято, зяким потім так не хотілося розставатися... Але строк життя зрізаних дерев - кілька тижнів. Так може, варто купити одне з тих рослин, так схожих на наші ялинки, які зараз у достатку продають у квіткових магазинах, і забезпечити собі радість на довгі роки?

Араукарія, кипарис, кіпарисовик, криптомерія - ці гарні тропічні й субтропічні рослини вже давно вирощують як кімнатні рослини. Вони відмінно підходять для більших світлих приміщень, офісів і студій. Але найкраще цим вічнозеленим в оранжереях і зимових садах. А влітку їх можна виносити в сад, на балкон або веранду.

Чилійська сосна або кімнатний кипарис?

Це дерево походить із провінції Арауко, на півдні Чилі. Саме там араукарію вперше, в 1782 році, побачили й описали європейці, що назвали її "чилійською сосною". Вони дійсно схожі, тільки на відміну від дійсної сосни в неї довгі й плоскі, колючі, глянсові листи.

Уважається, що її предки з'явилися на нашій планеті в Юрський період (200-135 мільйонів років тому). Араукарії (Araucaria) живуть довго: деяких - до двох тисяч років. Найбільше поширення як кімнатна культура одержала араукарія Бідвілла (A. bidwillii), із тропічних лісів Австралії. В 1843 році британський натураліст Бідвілл, на честь якого й названий цей вид, повернувшись на батьківщину після довгої подорожі, передав кілька екземплярів дерева в ботанічний сад. Так воно виявилося в Західній Європі, а потім - і в Росії.

У гірських районах Японії й Китаю росте криптомерія японська (Cryptomeria japonica) - вічнозелене хвойне дерево із червонясто-коричневою корою. У колишні геологічні епохи вона зустрічалася навіть у Європі, однак різка зміна клімату привело до її повного зникнення. Останнім часом цей вид широко використовується в кімнатному озелененні й при створенні зимових садів.

Існує безліч форм цієї рослини, що розрізняються будовою й цвітом  хвої, розмірами й формою крони: карликова пірамідальна "Compacta"; "Elegans", хвоя якої восени стає бронзової або червонуватою; "Aurea"- із золотаво-жовтими молодими пагонами; низька, приосадкувата "Nana"; "Pyramidata"- з пірамідальною формою крони; "Argenteo-spicata"- зі сріблистими кінчиками листів.

Кипарис великоплідний (Cupressus macrocarpa) нерідко називають "кімнатним". Це дерево з пірамідальною кроною родом з Каліфорнії. Особливою популярністю користується сорт "Goldcrest"- з жовтувато-золотавою хвоєю.

До цього ж сімейства відносяться й кіпарисовик горіхоплодний (Chamaecyparis pisifera), з гірських районів Японії. Дерево з конусоподібною кроною й горизонтальними пагонами, що никнуть. У нього червонясто-коричнева волокниста кора й луската хвоя - зверху темно-зелена, знизу - з білими смужками. Для кімнатного розведення більше підходять такі сорти, як 'Squarrose Sulphurea' - із сірчасто-жовтою хвоєю й 'Squarrose' - c кінцями, що никнуть, пагонів і сріблисто-сіркою, м'якої на дотик хвоєю.

Куннінгамію ланцетоподібну (Cunninghamia lanceolata) останнім часом можна зустріти не тільки в зимових садах, але й у просторих квартирах. Це дерево зовні нагадує кипариси з витягнутою пірамідальною кроною. Для кімнатного розведення більше підходять карликові форми - 'Compacta' й 'Elegans'. В останньої восени хвоя стає бронзовою.

Правила догляду

Улітку всі ці рослини віддають перевагу температурі +23–25°C. Вони прекрасно себе почувають на відкритому повітрі в тіні. А от узимку, у період спокою, ідеальні умови для них можна створити лише в приміщенні, де підтримується температура +5–12°С (неопалювана кімната, веранда, утеплений балкон). Для власників холодних оранжерей і зимових садів зимове утримання хвойних не складе особливої праці. Якщо ж рослини живуть у будинку, вони можуть частково усохнути, у них почнуть обпадати гілки, надмірно витягнуться пагони, може з'явитися червоний павутинний кліщ.

Щоб допомогти пережити їм теплу зимівлю, потрібно, по-перше, забезпечити рясний полив. Поливати краще в першій половині дня, використовуючи вистояну теплу воду (не нижче +22–24°С). А по-друге, регулярно обприскувати рослини, підтримуючи вологість повітря на рівні 60-80% - усе без винятку хвойні погано переносять сухе й застійне повітря. Особливо вологолюбні кипариси, кіпарисовики й араукарії. При холодній зимівлі (у зимових садах і прохолодних приміщеннях) полив рослин обмежують. Улітку для всіх хвойних дуже важливий посилений "водний режим". У період активного росту, із квітня по серпень, їх поливають рясно - підсушування земляної грудки неприпустимо.

Пересадження й ґрунтові суміші

Пересаджують і перевалюють хвойні навесні, у березні, - до початку їхній посиленого росту. Для молодих рослин досить робити це раз у два роки, підбираючи горщик більшого розміру (на 2-4 см). Надалі, залежно від стану й інтенсивності росту, - раз у три роки. Єдине виключення - араукарії, вони погано переносять пересадження, тому неї роблять тільки якщо буде потреба. У перервах між пересадженнями всім рослинам необхідно підсипати свіжу землю.

Як дренаж використають керамзит, великий річковий пісок або дрібні черепки. Підходящий ґрунт для кіпарисовика й кіпариса - суміш листової землі, торфу й піску, узятих у співвідношенні 2:1:1. Для кріптомерий й араукарій беруть листову й дернову землю, торф і пісок, у співвідношенні 2:1:2:1. Для куннінгамії потрібна більш родючий ґрунт, тому в суміш додають одну частину перегною.

У перші дні після пересадження хвойні обприскують 2-4 рази в день. І не вдобрюють протягом року. Взагалі надмірне застосування добрив (особливо азотних) може викликати енергійний ріст, що зовсім не потрібно для горшечних і діжкових рослин. Цілком достатньо із травня по вересень раз у три тижні вносити комплексне мінеральне рідке добриво. Навесні застосовують іммуностимулюючі препарати.

У кімнатних умовах хвойні ніколи не досягнуть своїх природних розмірів, проте проблема стримування їхнього росту залишається. Тому вибирайте для них невеликі горщики й дотримуйте помірності при внесенні добрив.

Формування

Криптомерія добре переносить весняну стрижку на 1/3 довжини пагонів, утворюючи надалі багато бічних гілок. У більшості хвойних, особливо кипарисів і кіпарисовиків, при пересадженні обрізають корінь - не більше ніж на чверть довжини. Крім формуючі обрізки навесні роблять санітарну, видаляючи поламані, засохлі й пожовтілі пагони.

Особливо інтенсивно ростуть араукарії. Якщо рослина все-таки досягла стелі, можна обрізати верхівку, але це мало що дасть, тому що незабаром відбудеться перевершинювання - тобто один з пагонів, що відростають, візьме на себе роль лідера й буде рости нагору, заміняючи вилучену верхівку. Тому, перш ніж купити "ялинку", прикиньте висоту своїх стель.

Хвороби й шкідники

Для криптомерії вони не представляють погрози. Виділяючи фітонциди, які вбивають бактерії й віруси, вона не тільки захищає себе, але й очищає повітря у всьому приміщенні. На кипарисові й араукаріях може з'явитися червоний павутинний кліщ. Кращі міри профілактики - щоденне обприскування й підвищення вологості повітря. Якщо все-таки ця неприємність трапиться, прийде обробити рослина системним інсектицидом. Крім того, хвойні нерідко вражає щитівка, проти її допомагає обприскування спиртом, розведеним з водою в співвідношенні 1:5. Борошнистий червець, що атакує рослини в приміщеннях із сухим повітрям, легко видалити механічно (ватяним тампоном). Після цього протягом 1-2 тижнів потрібно щодня обполіскувати рослини в душі під сильним струменем води.

Різні функціональні розлади у хвойних можуть бути викликані забрудненням навколишнього середовища. Не варто, наприклад, виносити їх на балкон, якщо ваш будинок перебуває поруч із великим підприємством або у жвавої траси. Тютюновий дим також може привести до загибелі кімнатних хвойних рослин. І не варто залишати їх у квартирі, коли йде ремонт.