Ще кілька років назад на початку й середині 90-х із братій квіткарів-аматорів ніхто й не підозрював про існування скількох видів і сортів фікусів, які сьогодні буквально захопили на наш російський квітковий ринок.

У дні надходження в продаж нової партії рослин, а простіше говорячи, у дні завезення, у квіткових магазинах і павільйонах міста можна відзначити до 10 сортів тільки Бенджаміна. Що й говорити, - прекрасні всі вони!!!

Тепер при відкритті, наприклад, нових бутиків, супермаркетів або ресторанів відпадає необхідність у консультаціях фітодизайнерів. Вдало розташовані пестролистні фікуси в підібрані до стилю вазонах додадуть неповторний модний відтінок будь-якому типу інтер'єра.

А згадаємо, як усе починалося.

Люди старшого покоління й похилого віку дуже добре знали й зараз пам'ятають один з 1000 видів з роду фікусів. Це фікус еластика (Ficus elastica L.), як його ще називають - пружний фікус, каучуконосний фікус, гумове дерево.

От встає перед очами рослина значних розмірів, нерідко посаджене в старе відро: недбало розкидисті, ледве пониклі гілкиз великими темно-зеленими блискучими листами, іноді запиленими, яскраво-коричнева нерівна, особливо впідставі, кора, на верхівці й бічних пагонах видні молоді, що ще не розгорнулися листи, сховані в рожевий чохол.

Коли прийшла в Україну мода на фікуси, сказати точно ніхто не зможе, але що вони стали часткою післяреволюційної історії, заперечувати не візьметься ніхто.

Квітковий ринок повернув нам добре ім'я фікуса. А може бути, народне повір'я: “Якщо в родині немає дітей, а чоловік і жінка їхньої появи не дочекаються, то обов'язково треба завести у квартирі фікус, і все буде добре”.

Загальні відомості

Рід фікус відносяться до сімейства шовковичних (Moraceae) і порядку кропив'яних (Urticales). Нараховує по різних відомостях від 900 до 1000 видів, розповсюджених у тропічних і субтропічних областях. Серед життєвих форм зустрічаються дерева (з досковидними коріннями), чагарники, ліани. Зустрічаються серед фікусів також “фікуси-удушителі”: спочатку ці рослини розвиваються як Епіфіт и на інших деревах, куди їхні насіння заносять інші тварини. Але проходить якийсь час, повітряні коріння молодих фікусів опускаються нижче й нижче, вростають у землю, товщають, обплітають і здавлюють стовбур дерева-хазяїна, що поступово гине.

За назвою фікуса бенгальського або баньяна названа ще одна життєва форма. Фікусу каучуконосному у своєму природному середовищі вона також властива. На горизонтальних гілках дерева починають розвиватися повітряні коріння. Вростаючи в землю, коріння настільки товщають, що мають вигляд додаткових стовбурів. Із часом одна рослина утворить цілий гай.

Н. Верзилін у своїй книзі “Подорож з домашніми рослинами” приводить опис фікуса, дане ще Теофрастом, що супроводжував А. Македонського в походах в Індію. “Це могутнє дерево із круглою кроною й дивовижного діаметра; воно прикриває своєю тінню простір у дві стадії (300 метрів).

Окружність стовбура звичайно 40, а іноді 60 кроків; листи по величині й виду рівняються щиту. З величезних горизонтально розпростертих гілок щорічно спускаються в ґрунт корінь, які відрізняються від суків тільки твердим волосяним покривом, більше блідою окраскою й відсутністю листів: вони самі поступово перетворюються в стовбури й утворять як би штучно посаджений критий зелений хід навколо головного стовбура. Під їхньою тінню міг би отаборитися цілий загін кінноти”.

Правда, вражаюче? Однак ми ще не все з'ясували. Для представників р. ficus характерна наявність млечників з молочним соком. Так до відкриття гевеї бразильської з її унікальною здатністю давати каучук Ficus elastica використався для одержання каучуку шляхом згущення молочного соку латексу.

Суцвіття фікусів, називані сиконіями, не мають декоративної цінності, але влаштовані дуже своєрідно. Рід фікус - це результат сполученої еволюції рослини й комахи-запильника. Суцвіття сиконії розташовуються прямо на стовбурах.

Сиконії по зовнішньому вигляді нагадують порожню ягоду, на внутрішній поверхні якої розташовуються чоловічі або жіночі квітки, не рідко ті й інші. Крім того, є ще й галлові квітки. У них проходять одну зі стадій розвитку комахи-запильники. Усередину сиконія вони попадають через отвори в його верхній частині.

Що стосується інших представників сімейства шовковичних, то до нього також відносяться два види шовковиці: Morus aeba - біла шовковиця, родом з Китаю й M. Nigre, чорна шовковиця із Закавказзя.

Інжир або смоківниця, фігове дерево - Ficus carica добре відоме нам своїми смачними супліддями. А плоди в ньому - це ті дрібні зернятка, які добре відчуваються при розжовуванні.

До шовковичних, з його отрутним (іноді смертельно) молочним соком належить Анчар (Antiaris toxicaria). Приємний на смак й уживається в їжу сік коров'ячого й молочного дерев: Brosimum utile, B. Alicastrum. Хлібне дерево - Artocarpus oltiles - одне з найцінніших рослин для жителів тропічної зони, є найважливішим джерелом харчування. Воно широко культивується.

Деякі шовковичні застосовуються як фарбувальні, наприклад Мaclura tinctoria , паперова шовковиця використається при виготовленні паперу. Таким чином, сімейство в цілому дуже цікаво як з наукового погляду, так і з погляду його використання людиною.

Фікуси в кімнатних умовах

Загальні питання агротехніки

Підбор земельної суміші й посадка

Для дорослих екземплярів підходить земельна суміш у рівному співвідношенні дернового, листовий, перегною, торфу й піску.

Пересаджувати молоді екземпляри й укорінені черешки можна в ґрунт, що не містить дернову землю й перегній. Важлива особливість при посадці - наявність гарного дренажу. Фікуси бояться застою води. Обсяг плошки заміняється на більший по загальному принципі: у міру росту рослини. Пересадні роботи вести краще у весняний час. У зимовий час при пересадженні фікус може скинути листи. Ампельні види не мають потреби в більших плошках і добре ростуть навіть на поверхні ґрунту своїх крупномірних родичів (наприклад, у фікуса Бенджаміна пестролистного на поверхні ґрунту добре росте фікус карликовий - сорт сонячний) або інших рослин.

Температура помірна, узимку не нижче +12 ос, крім інжиру, улітку: +19-24 ос. При підвищенні літніх показників понад +24 С вести інтенсивний режим обприскування.

Освітлення

Для дорослих деревоподібних екземплярів підходить яскраве освітлення. Але й півтінь їх теж не бентежить. Інші ж типи віддають перевагу світлому, але не сонячному місцю розташування. Можна сказати так, що більшість фікусів (не пестролистні форми) - тіньовитривалі рослини.

Полив і вологість повітря

У будь-який час року поливати обережно: як не давати пересихати земляному кому, так не давати застоюватися волозі - наслідки виникнуть негайно - різке скидання великої кількості листів. Полив робити по можливості теплою водою. Улітку активно обприскувати, особливо ампельні форми, узимку, - якщо підвищена сухість повітря й температура в приміщенні перевищує + 22 ос.

Розмноження

Простий і доступний спосіб - живцювання. Легко розмножуються таким вегетативним способом деревоподібні й ампельні фікуси. Різниця лише в тім, що ампельні фікуси (плющевидний і крихітний) укореняються швидше, ніж чагарникові й деревоподібні форми. Не потрібні ніякі тепличні ящикиз торфом, піском й укривним матеріалом. У звичайній ємності з водою, через дві-три тижні у фікусів з'являються придаткові коріння. Для розмноження деревних фікусів можна брати як верхівкові відрізки, так і відрізки із середньої частини з одним вузлом, але краще - із двома-трьома. Головне, щоб черешок був не наймолодший, а вже напівздеревілий. Зріз роблять гострим ножем, самий нижній лист від зрізу видаляють, молочний сік змивають теплою водою, далі зріз мало-мало підсушують і знову ставлять у теплу воду на вкорінення. Звичайно, хто звик до вкорінення в пухкому субстраті - будь ласка, укореняйте так, але такий спосіб більш трудомісткий і за процесом укорінення немає такої можливості простежити, як у воді. Для деревних форм доцільно скрутити великі листи в трубочку й зав'язати, щоб зменшити випар, а сам черешок заглубити похило в субстрат на один вузол. Отже, у літню пору для розмноження фікусів методом живцювання немає ніяких перешкод.

Загальний догляд

Дорослі екземпляри по можливості не пересаджувати, а якщо в цьому є гостра необхідність, то зробити це краще все-таки у весняний час. У кожному разі особливість пересадження фікусів, як скажемо, і Кодіеумів - скидання частини листів. Фікуси не люблять зміни місця, тобто перестановки, пересувки й не виносять протягів.

У весняно-літній період раз у два тижні мають потребу в регулярному внесенні комплексного добрива. Легко переносять обрізку й мають потребу у формуванні крони. Рослини з великими листами регулярно, крім обприскування, обмивають від пилу, оглядають із метою профілактики появи шкідників.