Багаторічні трав'янисті рослини із прямо направленними або сланкими пагонами й із клубневидними коріннями. Листи лінійно-ланцетоподібні, довгасто-еліптичні, овально-округлі, зелені або пофарбовані. Квітки зібрані в метелковидні суцвіття (колосовидний тирс), дрібні, звичайно білі. Поширені в тропічній Америці. У роді 23-25 видів. Більшість представників роду - лиственно-декоративні рослини. Культивуються в теплих оранжереях, придатні для вирощування в кімнатах.

Види Марант

M. arundinacea L. - М. очеретяна. Компактні чагарники 0.6-1.2 м вис. (стебла відсихають узимку), з товстим клубневидним корінням. Листи яйцевидно-ланцетні, l8-25 (30) см дл. і до 10 см шир., загострені, округлі впідстави, зверху й знизу опушені, темно-зелені, із сизуватим відтінком. Квітки білі. Росте в тропічних вологих лісах у Центральній і Південній Америці. Декоративна й харчова рослина (бульби багаті крохмалем), широко розповсюджена в культурі в тропіках. Культивується в теплих оранжереях.

M. bicolor Ker-Gawl. (Calathea bicolor Steud.) - М. двоцвітна.

Низькорослі рослини із клубневидними коріннями. Стебло короткий. Листи до 35 смвис., овально-округлі, 10-15 см дл, і 6-10 см шир., або широкоелліптичні, зі слабоволнистими краями, зверху зелені, з темно-зеленими або бурими плямами по середній жилці, знизу пурпурно-червоні; піхви опушені. Черешок короткий, 2.5 см дл., червонуватий. Зустрічається в тропічні вологих лісах у Бразилії. Декоративний вид. Культивується в теплих оранжереях і кімнатах.

М. leuconeura E. Morr. - М. біложильчата

Рослини із клубневидними коріннями. Стебло короткий, 25-30 см дл. Листи опукло-еліптичні, 10-15 см дл. й 5-9 см шир., у підставісерцеподібні, зверху темно-зелені, зі сріблистою смугою посередині, сріблисто-білими бічними жилками й з ясно-зеленими кольоровими візерунками, знизу сизувато-зелені й червонуваті. Черешок короткий, до 2 см дл. Живе в тропічних вологих лісах у Бразилії. Декоративний вид. Культивується в теплих оранжереях й у кімнатах (придатний для тераріумів). Є ряд форм.

М. leuconeura var. kerchoveana E. Morr. - Листи великі, темно-зелені, зверху no обидві сторони середньої жилки з 4-5 темно-зеленими плямами й білими смужками, знизу сизувато-зелені, посередині між середньою жилкою й краями. Бразилія.

М. leuconeura var. massangeana E. Morr. - Листи подібні з такими M. leuconeura var. kerchoveana, але плями маслиново-коричневі. Бразилія.

Розмноження

Маранти розмножують розподілом у лютому-березні, а також черешками. Черешки укореняються легко в разводочних ящиках при температурі 20-24° (підніжне тепло); на черешки ріжуть короткі пагони. Укорінені черешки висаджують в 9-сантиметрові горщики. У догляді за марантами необхідні притінка, створення високої вологості повітря й рясне поливання в період інтенсивної вегетації. Температура в оранжереї взимку повинна бути 20° удень й 18° уночі. Склад землі для посадки рослин наступний: листова - 1 ч., перегнійна - 1 ч., дернова - 1 ч., пісок - 1 ч.

М. leuconeura і М. arundinacea мають короткий період спокою взимку (вони гублять значну частину листів), тому на цей час їх варто тримати в сухому стані. Догляд за рослинами такої ж, як за Калатеєю.

Умови вирощування маранти

Умови природних місцеперебувань обумовлюють і специфіку культури маранти. Це дуже теплолюбна рослина. Йому необхідна температура не нижче 20° улітку й не нижче 16° узимку при високій вологості повітря. Тому в кімнатах рослини краще утримувати в тепличках або порожніх акваріумах, дно яких вистелено вологими мохами, торфом або піском. Якщо ж у кімнаті цілий рік температура підтримується в межах 20-22°, а вологість повітря не нижче 50%, то можна вирощувати маранту й без теплички.

Добре росте в пухкому живильному ґрунті, що складається із листової землі, торфу й піску. Щоб не загнивали коріння, необхідний гарний дренаж. Але поливати потрібно регулярно, тому що при самому незначному підсиханні землі в рослини згортаються й можуть засохнути листи.

У період росту добре раз в 10 днів підгодувати маранту рідким добривом. Від прямих сонячних променів треба обов'язково притіняти. Тому що в рослин невелика коренева система, висаджують їх у широкі й низькі горщики по декілька штук. Розмножують маранту навесні й улітку відрізками пагонів, які швидко укореняються в теплому місці й при помірному поливі.

Кінці листів коричневий і сухі, уповільнений ріст. Причина - занадто сухе повітря. Перевірте, чи не уражено рослина червоним павутинним кліщиком. Видаліть відмерлі листи. Регулярно обприскуйте листи. При необхідності застосуєте інсектицид.

Кінці листів жовто-коричневі - при надлишку або недоліку живильних речовин у ґрунті.

Листи згортаються й покриваються плямами. При недостатньому поливі. Ґрунт повинен бути увесь час влажнуватий.

Мляві, загниваючі стебла - температура нижче рекомендованої, особливо якщо висока вологість.

Опадання листів - при занадто сухому повітрі в приміщенні. При надлишковому поливі. Ґрунт повинна бути влажнуватий, але не занадто сирий.

Листи гублять фарбування  й засихають - при занадто інтенсивному сонячному освітленні.

Щитівки: коричневі бляшки по поверхні листів і стебел, висмоктують клітинний сік. Листи гублять фарбування , сохнуть й обпадають.

Міри боротьби. Для механічного очищення шкідників листи протирають мильною губкою. Потім рослину обприскати 0,15% розчином актелліка (1-2 мол на літр води).

Червоний павутинний кліщ: Ушкоджені рослини відрізняються блідо-жовтим або світлим фарбуванням листів. На поверхні ушкоджених листів утворять білясті плями, листи передчасно обпадають. Сприяє поразці червоним кліщиком сухе повітря в приміщенні.

Міри боротьби. Обприскування деррисом, фітовермом, фуфаном, актелліком.