Глоксинія(Gloxinia) відносяться до сімейства Геснериевих. Батьківщина - тропічна Бразилія. Бульбоварослиназ великими воронковидними яскравими квітками синього, червоного, рожевого, білого цвіту, цвітіння триває до листопада. Листи зелені, бархатисті, на соковитих черешках. Існують форми зі строкатими квітками. Сучасні сорти мають і бахрому. Характерною ознакою квітки служатькрапки або цяточки в центральній його частині, але є різновиду, у яких пелюстки повністю поцятковані прекрасним яскравим «горошком».

Предок наших сучасних рослин - "Sinningia speciosa" була завезена із Бразилії на початку XIX в. в Англію й названа на честь ботаніка В.Синнинга, а через 30 років думаючи, що має справу з новою рослиною, інший ботанік дав опис і дав назву "Gloxinia speciosa " на честь лікаря Б. Глоксина. Так і залишилосяв цієї рослини два імені: одне латинське Sinningia - для ботаніків, інше Gloxinia - звичне для аматорів - квіткарів.

Нескладні правила

Глоксинії (або як часто називають у народі “граммофончики”) є улюбленими кімнатними рослинами й легко вирощуються в горщиках, якщо дотримувати кілька нескладних правил:-не влаштовувати протягів, -не допускати перезволоження ґрунту, -не поливати холодною водою, -не допускати влучення води в центр бульби й на листи (тому краще поливати з піддона).

Місце розташування - яскраве, але без прямих сонячних променів збільшить тривалість цвітіння можна регулярною підгодівлею органічними або мінеральними добривами.

Після закінчення цвітіння рослини й усихання його листів (приблизно у вересні- жовтні) полив припиняють. Бульба можна викопати й зберігати в сухому торфі при температурі 12-17 С до посадки. А можна горщик з бульбами забрати в темне й прохолодне місце й зберігати, зрідка поливаючи, не допускаючи пересушування. Відпочиваючі бульби можна також зберігати в житлових кімнатах у тих же горщиках під товстим шаром піску, насипаного поверх землі. бульби, Що Зберігалися, без землі висаджуються на глибину 1-2 смзпочатку січня по кінець травня в родючий садовий ґрунт. При посадці й пересадженні становлять суміш із листової й перегнійної землі з піском (4:4:1). Добре росте й цвіте в торфі.

У січні горщики з бульбами переставляють у більше тепле місце й починають поливати. З появою паростків полив збільшують.

Пророслі бульби на початку весни ділять на дві частини по числу паростків і знову висаджують у землю. Розмноження насінням складніше. Узимку або провесною насіння висівають у суміш листової землі, торфу й піску (2:1:1). Їх не зашпаровують; поливають висіяні насіння через дрібне сито або з пульверизатора. Сходи з'являються на 10-15-й день. Їх регулярно обприскують, не допускаючи пересихання й зайвого зволоження. Температура повинна бути 18...20°З.

Сіянці пікірують 2-3 рази. Через місяць пересаджують у більше просторий посуд, ще через місяць - удруге. Після змикання листів висаджують кожна рослина в горщик діаметром 7 см. Перші бутони рекомендується відщипувати, тоді наступне цвітіння буде більш рясним, а квітки крупніше. Із часу посіву до цвітіння проходить десь 7-8 місяців. Зверніть увагу, що в молодих рослин у перший рік може не бути періоду спокою взимку!

Але це ніяк не відіб'ється на наступному цвітінні.У кімнатних умовах, крім розмноження клубнями, глоксинію легко розмножити листовими черешками. Із квітучої рослини варто взяти доспілий лист із черешком не більше 1 см довжиною й помістити його в чистий пісок під скло при температурі 24 градуса або у воду. Через 3-4 тижні (коли з'явиться клубень) лист можна пересадити в земельну суміш, складену з 2 частин листовий, 2 частин перегнійної землі й 1 частини піску.