Цибулинні рослини із широкоелліптичними листами. Квітки із приємним ароматом; трубка оцвітини циліндрична, що розширюється догори; тичинки при підставі розширені лепестковидно, утворять коронку, вільну або зрослу із трубкою оцвітини. Поширені в Колумбійських Андах. У роді 10 видів.

Всі види роду - декоративні рослини; у культурі найбільше поширення одержали Eu. grandiflora й Eu. sanderi, які розводять на зрізання квітів, а також як кімнатні горщикові рослини. У ботанічних садах зустрічаються й інші види.

Види Еухарисів

Eu. candida Planch. - Е. білий.

Цибулина яйцеподібна, до 5 см у діам. Листи широко елліптичні, 25-40 см дл. й 10-14 см шир. посередині, загострені у вершини й звужуються до підстави. Квітконос коричнево-зелений, з 6-10 квітками в парасольці. Квітки білі, ароматні: трубка оцвітини поникла, 3.5-5 см дл., розширена догори; пелюстки 2.5-4 см дл. Цвітіння взимку й у березні. Зустрічається в горах, у лісах у Колумбійських Андах.

Eu. grandiflora Planch, a. Lind. (Eu. amazonica Lind.) - Е. крупноквітковий.

Цибулина округла, близько 5 см у діам., з коричневою оболонкою. Листи в числі 2-4 на пагоні, широкоовальні, при підставі злегка серцеподібні, 30 см дл. й 12-16 см шир., зелені, на довгих, до 30 см дл., черешках. Квітконосокруглий, з 3-6 квітками в парасольці. Квітки чисто-білі, великі, до 12 см у діам., із приємним ароматом; трубка оцвітини поникла, циліндрична, 4-7 см дл., розширена догори: пелюстки 3.5-5 см ял. Цвіте взимку, у травні й серпні. Росте в тропічних вологих гірських лісах у Колумбійських Андах.

Eu. mastersii Baker - Е. Мастерза.

Цибулина яйцеподібна, до 5 см у діам. Листи широкоовальні, 20-25 см дл. й 10-14 см шир., упідстави округлі, зелені, із черешком коротше пластинки. Квітконосокруглий. Квітки зонтиковидно розташовані (частіше 2 парасольки), майже сидячі; трубка оцвітини злегка поникла, 5 см дл., розширена у верхній частині; пелюстки яйцевидно-округлі, 3 см дл. і більше, ростопиренні; 7-9 см у діам. Цвіте в березні. Живе в тропічних вологих гірських лісах у Колумбійських Андах.

Eu. sanderi Baker - Е. Сандера.

Цибулина яйцеподібна. Листи широкоовальні, 20-30 см дл. й 12-17 см шир., серцеподібні впідстави, із черешком 10-15 см дл. Квітконос округлий, з 2-3 квітками в парасольці (в var. multiflora - 4-6 квіток, але вони дрібніше). Квітки сидячі, білі; трубка оцвітини поникла, близько 5 см дл., розширена у верхній частині; пелюстки 3 см дл.; коронка, утворена нижньою розширеною частиною тичинок, з дуже вузькою облямівкою, околиця жовтувата. Цвіте в лютому-квітні. Росте в тропічних вологих лісах у Колумбії. Широко відомий у культурі, у промислових господарствах.

Eu. subedentata Benth. (Calliphruria subedentata Baker) - Е. беззубчастий

Цибулина яйцеподібна. Листи треугольно-продовговаті, 15-23 см дл. й 8-11 см шир., частіше по 4 на кожній цибулині, зелені, з довгими, зверху жолобчастими черешками. Квітконос вузький, з 6-8 квітками в парасольці. Квітки білі, на квітконіжках 1.5-2.5 см дл.; трубка оцвітини 3 см дл., угорі воронковидна; пелюстки 1.5 см дл., нагору спрямовані; тичинки ланцетні. Зустрічається в горах у Колумбійських Андах.

Вирощування

У культурі найбільш відомий і розповсюджений, Eu. grandiflora. У теплих оранжереях цибулини висаджують у ґрунт стелажа, у землю наступного складу: листова - 2 ч., компостна - 1 ч., суглинна - 1/4 ч. і грубозернистий пісок - 1 ч. При посадці цибулину злегка придавлюють. Після посадки поливають і надалі підтримують помірну вологість. Як тільки цибулини почали проростати, поливання підсилюють, обприскують часто й приступають до підгодівлі гнойовою рідотою й повним мінеральним добривом, 2 рази на місяць; притіняють від яскравих сонячних променів.

Евхариси можуть цвісти 2-3 рази: узимку, у травні й серпні. Кожні 3-4 року ґрунт на стелажі міняють і рослини пересаджують знову на місце. Під час пересадження одночасно відокремлюють цибулини-дитинки (для розмноження). Якщо дитинки не відокремлювати від материнської цибулини, то рослини стають "рунистими", дають численні квітконоси, однак практично, для того щоб квітучі рослини мати в більш короткий строк, необхідно дитинки відокремлювати щорічно. Молоді цибулини пересаджують щорічно. Щоб рослини цвіли взимку, вегетацію обмежують і припиняють у серпні. Після відцвітання цибулини якийсь час перебувають у стані спокою, а потім їх висаджують у ґрунт стелажа або в горщики.

Горщикові рослини в зимовий час містять при температурі 13-15°; для форсування цвітіння температуру підвищують до 18-20°. На літо горщики із цибулинами доцільно вносити в парник.

У кімнатах цибулини, висаджені в горщики, установлюють на світле місце (підвіконня). Посадку цибулин краще здійснювати в березні, на глибину 10 см; у кожен горщик висаджують по 5-10 цибулин. У період росту рослини поливають рясно приблизно один раз в 3-5 днів (але не слід допускати застою води, тому що цибулини легко загнивають) і обприскують щодня. У період цвітіння обприскування припиняють. Узимку підтримується температура 18-20°. З горщиків пересадження дорослих цибулин роблять один раз в 3-4 року, при цьому відокремлюють дитинки й частина цибулин; дитинки пересаджують щорічно (на глибину 5 см). При різких коливаннях температури спостерігається здрібнювання квіток. Що з'явився квітконос розвивається протягом 10-14 днів. У дорослих цибулин часто буває 2 квітконоса, по 4-5 квіток на кожному, У період спокою рослини не слід поливати - приблизно протягом 1-1.5 місяців після кожного цвітіння.

До підгодівлі приступають через 1-1.5 місяця після посадки.

Ради по догляду

Температура: Еухарис теплолюбна. Узимку не нижче 16-18 °С. Для прискорення цвітіння температуру підвищують і дають більше світла.

Освітлення: Яскраве розсіяне світло або півтінь, не терпить прямих сонячних променів.

Полив: Рясний під час цвітіння, у березні й серпні звичайна рослина перебуває в стані спокою, тому полив у цей час майже припиняють, але земляний ком  не повинен повністю пересихати.

Добриво: Навесні й улітку, до кінця цвітіння проводять удобрювальні підгодівлі через 2 тижні спеціальними рідкими добривами для квітучих кімнатних рослин.

Вологість повітря: Час від часу листи еухариса миють губкою. Улітку регулярно обприскують.

Пересадження: Не раніше чимраз в 3-4 року, під час періоду спокою, зберігаючи при пересадженні земляний ком. Під час пересадження, на відміну від іншихцибулинних, в еухариса не рекомендується без потреби відокремлювати дитинки, тому що розсаджені по одинаку еухариси довго не цвітуть. Цибулини саджають на глибину 4-5 см. Після посадки перший час поливають рідко. Ґрунт треба самий живильний (волокнисто-дернова з домішкою листової й торф'яної землі, а також перепрілого коровяка й піску). Саджають у неглибокі, але широкі горщики.

Розмноження: Дочірніми цибулинами.

Еухарис в загалі не примхлива рослина й легко зацвітає щороку навіть при мінімальному догляді. Якщо ж постаратися то можна одержати надзвичайно (або всім на заздрість) гарнурослинуз величезною кількістю запашних квіток. Якщо залишати у великому горщику багато цибулин, і регулярно підгодовувати рослина, тоді блискучі численні листи, будуть виглядати особливо ефектно. Треба сказати, що еухарис скоріше одиночна рослина і йому потрібно досить місця.

Шкідники:

Щитівки: коричневі бляшки по поверхні листів і стебел, висмоктують клітинний сік. Листи гублять фарбування, сохнуть й обпадають.

Міри боротьби. Для механічного очищення шкідників листи протирають мильною губкою. Потім рослину обприскати 0,15% розчином актелліка (1-2 мол на літр води).

Трипс - появі сприяють висока температура й низька вологість повітря.

На нижній стороні листа трипс відкладає численні колонії, а на верхній стороні листа з'являються світлі крапки. У результаті верхня сторона листа стає сірувато-коричневої зі сріблистим блиском.

Міри боротьби. Рослину варто обприскувати, при необхідності неодноразово інсектицидами (фітоверм, децис, актеллик, инта-вир).