Розповідати про розмаїтість квітів можна по-різному: або перерахувати всі підряд за абеткою, або розбити на ті або інші групи й охарактеризувати кожну з них окремо. Групи теж можуть формуватися по різних принципах. Наприклад досить часто їх поєднують по так називаних біологічних таксонах: відділ, тип, порядок, сімейство... Звичайно, для фахівця-ботаніка цей принцип буде найбільш зручним, не випадково його застосовують у спеціальних визначниках рослин. Але чи кожен квіткар-аматор знає ботаніку настільки добре, щоб з ходу зрозуміти, у переліку представників якого з порядків (тим більше - сімейств) шукати характеристику його квітки, що цікавить? Тим часом рослини з того самого сімейства можуть настільки відрізнятися друг від друга й за формою, і по вимогах до умов утримання, що поміщати їх у єдину групу нелогічно.

Можна розсортувати рослини й по кліматичних зонах, але що робити, якщо походження квітки саме й невідомо?

Найбільш зручним способом, мабуть, буде звертання до одному із традиційних розподілів кімнатних рослин і розгляд асортиментів по наступних групах: декоративноквітучі, декоративнолиствені й окремо - кактуси й інші суккуленти (їх довідатися нескладно, а поле пошуку все-таки звужується). Ну а усередині груп розташувати назви можна й за абеткою.

Інше питання: чи варто взагалі приводити тут опис рослин?

Чи не досить однієї назви й перерахування особливостей вирощування даної квітки й догляду за ним? Мабуть, все-таки не досить. Навіть у непоганих магазинах ярлички іноді плутаються, і можна насправді одержати зовсім не те (прецеденти є). Знайомі аматори - теж не завжди експерти.

Авторові доводилося зустрічати квіткарів, які чомусь циссус називають бегонією, а аспарагус пір'ястий – папоротничком понятно, зовнішню подібність виявити можна, але це ж не значить, що аспарагусу буде добре те ж саме, що й папоротнику. Так що, про всякий випадок, при покупці малознайом-рослини все-таки звірите його з описом.

Крім самих листів, у підстави по обидва боки можуть бути й прилистки - листоподібні або лусці подібні придатки.

Відрізняють рослини друг від друга в першу чергу за формою листів (не завжди ж рослини цвітуть! А в папороті квітів і зовсім немає). Листи можуть бути простими й складними. Простими називаються листи, що мають одну листову пластинку. Якщо ж пластинок на черешку трохи (іноді в них бувають навіть окремі власні черешочки, що кріпляться до основного корінця), ми маємо справу зі складними листами, які, у свою чергу, можуть бути пальчатосложними (як у каштана), перистосложними (як в акації) або трійчастими (як у конюшини). Причому бувають і двоякоперисті, і дву- або многократнотройчаті листи.

Пластинка листа може бути цільною або розчленованою, на частки або сегменти, у їхніх назвах знов-таки звучать такі частини складного слова, як тройчато-, пальчато- і перистотний тип розчленовування - це коли виїмки займають менше половини ширини напівпластинки, роздільний - глибше по ширини напівпластинки, а розсічений - дощенту. Не поплутати останній тип зі складними листами. Мають точні назви й різні види краю листа.

Щоб опис став зовсім точним, варто розсортувати й основні форми листів. Однак крім цих форм зустрічають й інші: серцеподібний, округлосердцевидний, лопатковидний, яйцевидно-трикутний, почкоподобний, стрело- і списоподібний. Ви самі можете уявити собі, як вони виглядають: назви досить красномовні. Варто лише уточнити відмінність між стріловидними й списоподібними листами: в останніх виступаючі вниз кути спрямовані ще й убік, тоді як зовнішній контур стріловидного листа утворює досить чіткий трикутник.

Квіти й суцвіття

Розмаїтість квітів і суцвіть у різних рослин відразу впадає в око. У першу чергу помітні віночкиу квіткових рослин, саме вони радують око, Вони можуть бути правильними пелюстки однакової форми й розміру), неправильними - зиоморфними (як в «анютиних вічок») і навіть зовсім асиметричними (як у левиного зева, наприклад).

Квітки можуть бути одиночними, але нерідко утворюють так називані суцвіття, характерні для конкретних видів рослин, які, у свою чергу, можуть бути простими й складними.

Серед простих суцвіть виділяють наступні:

Складні суцвіття утворяться з декількох простих. Наприклад, складна парасолька складається із простих парасольок, складне колосся - з менших колосків, мітелки - з декількох кистей, відрізняючись при цьому більше рясним розгалуженням (як у бузку).