Рід Амарилліс  (Amaryllis) складається з єдиного виду,  амарилліса  беладона (Amaryllis belladonna). Ця цибулинна рослина відбулася з Південної Африки. Воно відрізняється помірною витривалістю, на відміну від приналежні до цього ж сімейства гіппеаструма (Hippearstrum sp.), з яким часто плутають Амарилліс  навіть у квіткових магазинах і садівничих центрах.

В амарилліса  беладона (A. belladonna) міцний безлистний квітконос із суцвіттям - парасолькою, що складається з 2-6 великих ароматних воронко-видних квіток, схожих на квітки лілії й пофарбованих у кольори від білого до рожевого й червоного з різними переходами. Квіткові стрілки з'являються раніше лінійних довгих листів. Вирощують також двоколірні сорти, наприклад 'Рожевий чудовий' з рожевими квітками в білу смужку, пізній сорт  'Кьюсский'  з темнорозовими квітками з жовтим відливом, 'Хатор' з білими квітками з жовтим зевом, 'Дурбан' з карминно- червоними квітками з білим зевом, 'Паркера' з темно-рожевими квітками з жовтим зевом. Із сортів з раннім цвітінням можна згадати 'Високий'.

На замітку про амарилліса х

-Вирощування: просте

-Цвітіння: наприкінці літа

-Місце розташування: добре освітлене місце

-висота, до 1 м

-Оптимальна температура: 25 °C

-Пересаджування: украй рідко

-Полив: улітку частий

-Підтримка зовнішнього вигляду:

Амарилліси вирощують як поза будинком, у відкритому ґрунті, так й у приміщенні. Багато хто здатні цвісти на клумбах протягом багатьох років. Як кімнатну рослину їх вирощують рідко, на відміну від гіппеаструмів, які вирощують тільки в домашніх умовах. Амарилліси  можна вирощувати також на зрізання, штучно подовжуючи період спокою цибулини, щоб одержати пізніше більше цвітіння (цибулини тримають у холодному місці, а починаючи з вересня висаджують у теплицю або, якщо дозволяє клімат, у відкритий ґрунт).

МІСЦЕ РОЗТАШУВАННЯ

Амарилліс  беладона віддає перевагу яскраво освітленому місцю.

ТЕМПЕРАТУРА

Особливих вимог до температурних умов у цих цибулинних рослин немає. Оптимальна температура становить приблизно 25 °С. На зиму, особливо на півночі, цибулини (вони залишаються в землі навіть роками) рекомендується закривати, мульчуючи ґрунт над ними соломою, торфом або іншим підходящим матеріалом.

У найбільш жаркі місяці Амарилліси  варто рясно поливати.

ПОЛИВ

У найбільш жаркі місяці Амарилліси  варто рясно поливати.

ПІДТРИМКА ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ

Досить видаляти засохлі або ушкоджені листи.

РОЗМНОЖЕННЯ

Амарилліс  можна розмножувати насіннями, але зацвіте він у цьому випадку не швидко (можливо, через цілих 8 років). Найпоширеніший спосіб розмноження цибулинами й дитинками, що утворяться поруч із материнською цибулиною. Їх відокремлюють у період спокою й обов'язково після того, як повністю висохне надземна частина рослини. Рослини з дочірніх цибулин зацвітають через 3-4 року. Цибулини висаджують у відкритий ґрунт у червні-липні, як тільки закінчується період спокою, на глибину 20-30 см, залишаючи відстань між цибулинами приблизно 30 см. Ґрунт повинен бути легким, живильним, добре дренованим. Дуже корисно додати верескову землю.

ПРИДБАННЯ

Цибулини амарилліса  непросто знайти. Їх можна придбати тільки в садівничих центрах, які пропонують найбільш широкі асортименти, і в спеціалізованих фірмах (у тому числі -поштою). Вибирають здорові цибулини великого розміру.

ХВОРОБИ Й ШКІДНИКИ

Сіра гнилизна, або ботридіоз, викликувана Botrytis cinerea, характерна появою на листях некротичних плям і сірого бархатистого нальоту. Звичайно, від них можна позбутися за допомогою фунгіцидів, але простіше знищити заражений екземпляр, як і при загниванні цибулини.

Тля й трипси провокують деформацію й пожовтіння рослини. Уражені культури обробляють відповідними інсектицидами. Кліщі викликають появуцяток - червоний і жовтуватий кольори, - у цьому випадку обробляють акарицидами, крім того, боротися з ними допоможе підтримка підвищеної вологості навколо рослини.