Все для Саду

Switch to desktop

Орхідеї

Які бувають орхідеї

Орхідеї рослини дуже незвичайні.

Наприклад, багато хто з них ведуть Епіфітний спосіб життя, обвита винятково над землею в кронах високих дерев. При цьому не слід плутати Епіфітні орхідеї з паразитами. Типові паразити харчуються за рахунок рослини-хазяїна. Епіфіти же використовують інші рослини тільки як опору, одержуючи живильні речовини з повітря або з тієї невеликої кількості ґрунту, що накопичується в тріщинах кори, розвилках гілок або дуплах.

Крім того, чимало орхідей є літофітами (або, точніше, петрофітами), виростаючи на покритих мохами каменях або скелях. Втім, серед орхідей багато й наземних видів, однак найбільший інтерес для кімнатного квітництва все-таки представляють Епіфітні й литофітні рослини.

Природно, такий незвичайний спосіб життя не міг не позначитися на зовнішньому вигляді орхідей. А він надзвичайно різноманітний.

Слово «Епіфіт » утворено від двох грецьких слів: «фітон», що значить рослину, і «епи», яких можна перевести на російську мову як «на». Таким чином, «Епіфіти» у вільному перекладі означає «обітаючі на рослині».

Серед орхідей можна зустріти величезні рослини, що досягають декількох метрів у довжину, і зовсім малюсінькі екземпляри, дорослий квітучий кущ яких вільно міститься в сірникову коробку. Загалом, на перший погляд розмаїтість разюча. Однак, незважаючи на достаток форм і розмірів, будова Епіфітних тропічних орхідей можна звести всього до двох основних типів, пов'язаним з особливостями їхнього росту.

У ботанічній літературі можна зустріти опис понад десять типів росту орхідей, але для квітництва така класифікація зайво складна й громіздка.

МОНОПОДІАЛЬНІ ОРХІДЕЇ

У рослин із цим типом росту верхівкова крапка росту зберігає свою активність протягом всієї (або майже всієї) життя пагона. За рахунок цього стебло має майже необмежений ріст у довжину. Серед моноподиальних орхідей можна зустріти як великі, густооблистяні рослини (Angraecum, Vanda), так і приосадкуваті, майже розеточні форми, наприклад фаленопсиси (Phalaenopsis), пагін яких рідко досягає в довжину більше 10 см. Суцвіття в моноподиальних орхідей утворяться з бічних бруньок, що заставляються в пазухах листів.

СИМПОДІАЛЬНІ ОРХІДЕЇ

У симподіальних орхідей відбувається постійне відновлення пагонів. Після того як верхівкова брунька материнського пагона відмирає (або перетворюється в суцвіття), із бруньок на його кореневищі з'являється один або кілька молодих дочірніх пагонів заміщення.

У багатьох Епіфітних симподіальних орхідей стебла, як правило, стовщені й перетворені в стеблеві бульби (псевдобульби), службовці рослині для збереження запасу живильних речовин і води.

Псевдобульби орхідей можуть мати всіляку форму - від округлих, майже кулястих, до сильно витягнутих, що нагадують стебла очерету. При цьому поза залежністю від форми псевдобульби можуть бути утворені як одним, так і декількома міжвузлами стебла.

Роль псевдобульб у житті орхідей дуже велика. Завдяки запасеній у них волозі орхідеї здатні витримувати тривалі посушливі періоди, що при їхньому способі життя дуже важливо.

Орхідеї дуже серйозно ставляться до проблеми заощадження вологи, і у видів, що не мають псевдобульб, цю функцію виконують або м'ясисті листи - наприклад, у рослин з роду Брассавола (Brassavola), або м'ясисті стебла - ваніль (Vanilla).

Втім, існує чимало видів орхідей, псевдобульб не розвиваючих і ніде спеціально вологу не запасають. Це в першу чергу різні види черевичків (Paphiopedilum), що живуть у районах без вираженого сухого сезону.

У деяких видів орхідей псевдобульби є не тільки резервуарами для зберігання води й живильних речовин, але й виконують інші, здавалося б, не властиві їм функції. Так, наприклад, порожні псевдобульби орхідеї шомбургкії (Schomburgkia) являють собою дійсні мурашники й охоче заселяються деякими видами мурах. Вигода отут очевидна. Мурахи одержують готовий будинок, а на подяку захищають рослину від шкідників і підгодовують його відходами своєї життєдіяльності.

Будова орхідей

Листи в більшості Епіфітних орхідей прості, цільнокрайні, іноді складчасті, але частіше тільки зоднією вираженою центральною жилкою.

У деяких орхідей листи відрізняються неабиякою довговічністю й зберігаються на рослині до 10 років. Однак існує чимало видів, які щорічно скидають листи, що дозволяє їм зменшити випар під час сухого сезону.

Для деяких орхідей характерні листи, що мають строкате фарбування. Ці листи іноді настільки гарні, що рослини культивують винятково через них. Нехай квітки таких орхідей малі й непоказні, зате листи настільки гарні, що деякі із цих рослин квіткарі навіть об'єднали в окрему групу «дорогоцінних орхідей» або «пестролистних коштовностей».

КОРІНЬ

Як відомо, основною функцією кореневої системи рослин є поглинання води й живильних речовин із ґрунту і їхній транспорт до надземних частин рослини (листам, стеблам і квіткам). Однак там, де живе більшість Епіфітних орхідей, ґрунту у звичайному розумінні цього слова немає! Як же функціонує коренева система орхідей у цих незвичайних умовах?

Коренева система орхідей складається з безлічіпридаткових корінь, покритих одним або декількома шарами мертвих опробковівших клітин. Ця тканина називається веламеном. Завдяки веламену Епіфітним орхідеям вдається вирішити всі проблеми водопостачання. Кожен квіткар знає, що на повітрі коріння наземних рослин висихають, а їхні зростаючі кінчики без вологи миттєво відмирають. Щоб зберегти своїх корінь живими, Епіфітні орхідеї захистили їх веламеном, здатним контролювати випар, частково відбивати сонячну радіацію й зберігати небагато вологи в періоди між дощами або під час сухого сезону.

Дощові потоки (або краплі роси), протікаючи по корі або скелям, покритим мохами, вимивають із них невелика кількість органічних і мінеральних речовин, перетворюючись у сильно розведений живильний розчин. Саме цей розчин і поглинається веламеном і надалі надходить до кореня. Більше того, веламен, як усяка пориста речовина, здатний поглинати вологу з повітря. Ця волога забезпечує орхідеї водою в періоди між дощами або в сухий сезон.

Придатковими називаються коріння, які утворяться на кожній (крім самого кореня) частини рослини. У симподіально наростаючих орхідей придаткові коріння утворяться на корневищних ділянках пагонів, у моноподіально наростаючих орхідей - на стеблах.

Для того щоб зібрати з повітря або із сильно розведеного розчину необхідну кількість живильних речовин, потрібно більш поглинаюча поверхня. Тому багато хто з Епіфітних орхідей розвивають величезні «бороди» повітряних корінь, які, звисаючи згілок дерева або розташовуючись уздовж стовбура, захоплюють разом з водою достатнє для життя рослини кількість «живильного бульйону».

КВІТКИ

Квітки орхідей прекрасні. Їхні розміри в поперечнику можуть варіювати від декількох міліметрів до 25-30 см. Вони можуть бути одиночними або зібраними в колосовидні або кістевидні  суцвіття, які досягають у довжину декількох метрів і несуть більше сотні квіток.

Орхідеї розвивають так багато корінь, що це дало квіткарям привід для жарту: мов, в орхідей, у порівнянні з іншими рослинами, все навпаки. Якщо звичайна рослина випустила коріння за межі горщика, то його настав час пересаджувати, але якщо таке відбулося з орхідеєю - виходить, вона тільки вкоренилася.

Орхідеї - однодольні рослини, родичі ліліям, ірисам, амариллісам, а виходить, як й у всіх однодольних, їхня оцвітина складається із зовнішнього й внутрішнього кіл. Три листочки зовнішнього кола (чашолистки) у більшості орхідей однакові по розмірі й формі. Іноді вони зростаються, утворюючи так званий «шолом». Із трьох листочків внутрішнього кола два однакові й називаються пелюстками, а третій сильно відрізняється від них формою й фарбуванням. Він називається губою.

Губа може мати різну форму - трубчасту, чашоподібну, мішковидну й ін., а іноді навіть може бути рухлива, що вільно гойдається нагору й униз на спеціальній підвісці.

Будова квіток орхідей сильно залежить від того, який вид комах їх запилює. Спеціалізація квіток особливо помітна в будові тичинок і маточки. Вони зростаються разом, утворюючи особливий орган, подібного якому немає в інших рослин. Це складне утворення називається стовпчиком. У венериних черевичків на колонку з марної тичинки утвориться виріст -стамінодій.

Іноді частини оцвітиних орхідей можуть зростатися, витягатися, утворюючи шпорець - вмістище для нектару.

Багато орхідей мають дивно зроблені пристосування, що забезпечують переніс пилка із квітки на квітку.

В одних квітки за допомогою спеціальної «катапульти» вистрілюють грудочка пилка в голову комахи, що прилетіло.

Інші сп'яняють комах спеціальною рідиною, що накопичується в шлемовидній частини губи. Комахи падають у губу, єдиний вихід з якої лежить повз стовпчик. Комаха зачіпає її й вивільняє пилок.

У третіх на пелюстках утворяться особливі вирости. Комахи об'їдають м'ясисті частини квітки й одночасно роблять запилення.

Якщо квітки орхідей не обпилені, то вони зберігаються на рослині дуже довго. У середньому квітки більшості орхідей не гублять своїй свіжості й декоративності приблизно 1-2 місяця. Втім, і тут є виключення. У деяких орхідей квітки можуть зберігатися до напівроку, тоді як в інших відцвітають буквально за пару днів або навіть годин.

Після того як відбулося запилення, із зав'язі квіток утворяться плоди-коробочки, що містять від декількох сотень до декількох мільйонів дрібних, практично пилоподібних насінь. В одних видів орхідей плоди дозрівають дуже довго - біля двох років (Coelogyne), а в інших - протягом двох місяців (Calanthe).

Розмноження орхідей

Єдиний доступний спосіб розмноження орхідей у кімнатних умовах - це вегетативне розмноження.

РОЗПОДІЛ КУЩА

Розмножувати орхідеї цим способом зручніше за все при пересадженні. Вийнявши рослину з горщика, кореневище перерізують ножем або секатором, залишаючи на кожній частині по дві-три псевдобульби.

Частини з молодими псевдо-бульбами саджають так само, як звичайні рослини. Старі псевдо-бульби поміщають у мохи й чекають пробудження придаткових бруньок.

Моноподиальні орхідеї ділять, відрізаючи верхню (молоду) частину стебла, бажано з декількома повітряними коріннями. «пеньок, що залишився,», не виймаючи із субстрату, переставляють на більш вологе місце й часто обприскують. При такому догляді з наявних на стеблі придаткових бруньок через деякий час з'являються бічні пагони, які можна відокремити з появою в них власних корінь.

РОЗМНОЖЕННЯ СТЕБЛЕВИМИ  НАЩАДКАМИ

Багато орхідей, що мають членисті псевдобульби, мають здатність утворювати бічні пагони (дитинки) із придаткових бруньок. Іноді такі дитинки можуть утворюватися й на квітконосах, як, наприклад, у фаленопсисів {Phalaenopsis).

Відокремлювати бічні пагони від материнської рослини можна тільки після того, як у них утворяться власні коріння. Це забезпечить молоду рослину харчуванням із самого початку його самостійного розвитку.

Як вирощувати орхідеї

По своїй біології й агротехніці орхідеї сильно відрізняються від звичних декоративних рослин. Напевно, саме через це серед квіткарів зміцнилася думка, що вирощувати орхідеї доступно тільки «обраним». Насправді це не так. Виростити орхідеї під силу кожному, досить зрозуміти специфіку догляду за ними.

АГРОТЕХНІКА ОРХІДЕЙ У КІМНАТНІЙ КУЛЬТУРІ

Існують два основних способи вирощування орхідей: традиційний й інтенсивний.

Основи традиційного способу закладені ще в середині XIX століття, однак і сьогодні він не втратив актуальності й застосовується безліччю ботанічних садів і квіткарів-аматорів. Характерна риса цього способу - строге чергування періодів спокою й росту при тривалому збереженні рослин у стані змушеного спокою, приурочування росту рослин до найбільш сприятливої пори року (звичайно до лету).

Інтенсивний спосіб є найбільш сучасним і часто застосовується при промисловій культурі орхідей. Сутність його полягає в тім, що поливи рослин відновляють негайно після проходження періоду біологічного спокою. Орхідеї при цьому починають ріст незалежно від пори року, що дає можливість одержання двох і більше приростів за календарний рік.

Який зі способів краще? Однозначну відповідь на це питання дати неможливо. При першому способі не буває швидких успіхів, але рослини виходять міцними й легко переносять життєві негоди. При другому - успіх приходить швидко, але може іноді чергуватися й з невдачами.

Втім, аматори орхідей у своїй практиці використовують обидва методи. Все залежить від умов, уміння й, якщо хочете, темпераменту. При цьому, поза залежністю від обраного способу культури, в агротехніку орхідей є основи, які необхідно знати, незважаючи на ваші особисті пристрасті й переваги.

СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ

Орхідеї - рослини не дуже вимогливі до рівня освітленості. Їм цілком достатньо світла, що проходить через вікна наших кімнат. На вікнах, що виходять на південь, їх навіть доводиться притіняти від прямих сонячних променів.

При інтенсивному способі вирощування орхідей необхідно оптимізувати умови їхнього утримання - наприклад, забезпечити інтенсивне досвічування штучними джерелами світла в найбільш темну пору року (жовтень-січень).

У зимовий час і на північних вікнах орхідеї корисно досвічувати штучними джерелами світла (настановна потужність приблизно 100-150 Вт на кв. м).

ТЕМПЕРАТУРНИЙ РЕЖИМ

На вимогу до температури орхідеї можна розділити на три основні групи.

У першу групу входять найбільш теплолюбні види орхідей, для успішного вирощування яких температура взимку не повинна опускатися нижче 16 °С.

Таких рослин порівняно небагато. Це, у першу чергу, фаленопсиси (Phalaenopsis), деякі онцидіуми (Oncidium), максиллярії (Maxillaria), лудизия (Ludisia) і пестролистні черевички (Рaphiopedilum).

У другу групу об'єднані орхідеї, які проходять період спокою в дуже широкому діапазоні температур. Для більшості рослин другої групи оптимальна зимова температура лежить у межах 12—15 °С, але цілком припустимі й більше високі її значення. У цю групу входять більшість культивуємих у кімнатах орхідей - каттлеї (Cattleya), онцидіуми (Oncidium), лелии (Laelia),

Коли рослини перебувають у фазі активного росту, їхня потреба у світлі максимальна. Висока освітленість необхідна й у період утворення квіткових бруньок і розвитку квітконосів. Під час цвітіння освітленість спеціально збільшувати не потрібно. зеленолистні черевички (Рaphiopedilum), дендробіуми (Dendrobium) і багато хто інших.

Третя група — сама складна для кімнатної культури. У неї входять орхідеї, що бідують не тільки в низьких зимових температурах (4-6 °С), але й у зниженні нічних температур улітку (10-12 °С). Без цієї рослини не будуть цвісти (а деякі й нормально рости). Це, у першу чергу, деякі види целогин (Coelogyne), деякі лелії (Laelia), ликасти (Lycaste), всі мильтоніопсиси (Miltoniopsis), масдеваллії (Masdevailia), россиоглоссуми (Rossioglossum), цимбидіуми (Cymbidium). Зміст їх у кімнатах із центральним опаленням вимагає великого мистецтва, однак багато хто із цих рослин настільки прекрасні, що, право слово, їм варто простити всі їх «капризи».

ВОДНИЙ РЕЖИМ

Споживання води орхідеями порівняно невелике, але вони, мабуть, як ніякі інші рослини, мають потребу в неухильному дотриманні водного режиму.

Говорячи про водний режим орхідей, варто чітко розрізняти дві його складові: вологість субстрату й вологість повітря.

Поглинаюча здатність кореневої системи орхідей визначається функціонуванням веламена, через якого корінь здатний працювати тільки в обмеженому діапазоні вологості того середовища, що його оточує. При надлишковій вологості веламен повністю насичується водою, і корінь виявляється в оболонці, практично непроникної для повітря. Якщо це триває досить довго, то коріння задихаються й відмирають.

Але, незважаючи на те, що Епіфіт ние орхідеї - рослини дуже засухостійкі, у певні періоди свого життя вони мають потребу в інтенсивному поливі. Звичайно в кімнатних умовах орхідеї поливають один-три разу в тиждень. Точніше сказати важко, тому що швидкість висихання субстрату сильно залежить від навколишніх умов, способу посадки, складів субстрату. Природно, не слід забувати й про стан рослин - під час періоду спокою полив сильно скорочують, а під час активного росту збільшують.

Що стосується вологості повітря, то для орхідей оптимальної є вологість у межах 70-80%. Для житлових приміщень це зайво волого. Однак негативний вплив сухого кімнатного повітря на рослини можна істотно знизити, якщо регулярно в гарну погоду обприскувати їхні листи й повітряних корінь водою з пульверизатора.

СУБСТРАТИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ОРХІДЕЙ

За багато років як субстрат для вирощування орхідей була перепробувана безліч різних матеріалів - від соломи до синтетичних волокон.

Крім кори, у субстрат для окремих видів орхідей можуть входити мох-сфагнум, що легко зібрати на болоті, верхівковий або низинний (чорний) торф, листова земля, деревне вугілля.

Для умов нашої країни кращим і найбільш доступним субстратом на сьогоднішній день визнана соснова кора.

Не можна забувати про те, що будь-яка робота з ядохімикатами, особливо в домашніх умовах, вимагає підвищеної акуратності й неухильного виконання прикладених до них інструкцій.

Перше:

Склад: Соснова кора (шматки 1-2 см) + деревне вугілля (5:1).

Характеристика: Вологоємність - низька, гарна повітропроникність. Необхідні підгодівлі мінеральними добривами.

Призначення: Вирощування Епіфітних і литофітних орхідей при утриманні рослин у кімнатній тепличці.

Друге:

Склад: Соснова кора (шматки 1-2 см) + рубаний сфагнум + деревне вугілля (5:2:1).

Характеристика: Вологоємність - висока. Необхідні додаткові підгодівлі мінеральними добривами.

Призначення: Вирощування Епіфітних орхідей при утриманні рослин відкрито в кімнатах.

Третє:

Склад: Листова земля + соснова кора + торф + вугілля (3:1:1:1).

Характеристика: Вологоємність і поживність субстрату дуже високі.

Призначення: Вирощування наземних й Епіфітних орхідей, що бідують у посиленому харчуванні.

ПОСАДКА РОСЛИН

Для посадки орхідей можна використати найрізноманітніший посуд - керамічні й пластмасові горщики, кошики, зроблені з дерев'яних брусків або пластикових трубок, сітки. Дуже красиво виглядають орхідеї, що ростуть на шматках кори або коряжках (так називана блок-культура).

Посадка в горщики. Саджаючи орхідеї в горщики, у першу чергу потрібно укласти гарний дренажний шар висотою не менш1/4 горщика. Для дренажу використають черепки від глиняних горщиків, цегельну крихту або гранітний щебені. Використати як дренаж керамзит небажано - він занадто вологоємний. Уклавши дренаж, поверх нього насипають такий шар субстрату, щоб після установки рослини кореневище й підстави псевдобульб перебували на рівні верхнього зрізу горщика.

При посадці орхідей їх розміщають у посуді так, щоб перед молодими псевдобульбами залишилося місце, достатнє для розвитку ще як мінімум двох приростів.

Не треба занадто ретельно розправляти корінь рослини. В орхідей вони дуже тендітні, і є більша ймовірність їх поламати. Цілком достатньо заповнити субстратом порожнечі, що залишаються між коріннями. Після цього субстратом заповнюють й інший обсяг посуду.

Якщо при посадці кореневище з підставами псевдобульб виявилося сильно заглубленним, бруньки поновлення можуть загнити, і врятувати рослину буде дуже важко.

З іншого боку, занадто високо посаджена рослина неможе гарно зміцніти, тому вона також може зупинитися в рості.

Після того як субстрат покладений, його зверху прикривають шаром чистих мохів так, щоб кореневище залишилося саме на прикордонному шарі між субстратом і повітрям.

Відразу ж після посадки орхідеї в жодному разі не поливають. Полив починають тільки через 5-7 днів - за цей час повинні підсохнути обламані кінчики корінь й інші ушкоджені частини рослини. Звичайно пересаджену рослину ставлять у вологе, притінене від прямих сонячних променів місце й обприскують водою з пульверизатора.

Стангопею тигрову просто неможливо вирощувати в горщиках, тому що її квітконоси ростуть униз, іноді проходячи через весь ком субстрату.

Посадка в кошики. Кошики - універсальна й найпоширеніший посуд для вирощування орхідей.

Головною перевагою кошиків перед горщиками є те, що в них за рахунок швидкого стікання поливної води створюються гарні умови повітряного режиму усередині всього грудки субстрату. У результаті орхідеї, що ростуть у кошиках, розвивають прекрасну кореневу систему.

Посадка рослин у кошики не сильно відрізняється від посадки орхідей у горщики. У кошику не потрібний шар дренажу, тому що вода вільно стікає через отвори в дні або бічні щілини. По цій же причині при посадці в кошики застосовують більш вологоємні, у порівнянні з горщиками, субстрати. Для цього в субстраті збільшують вміст вологоємних матеріалів - мохів або торфу. Якщо рослини стоять прямо в кімнаті, то бічні щілини кошика закладають мохами. Це попереджає зайво швидке пересихання субстрату, а також його висипання через щілини.

Блок-культура. Це самий цікавий, але й самий важкий спосіб вирощування орхідей у кімнатних умовах. Складність його полягає в тім, що блок дуже швидко пересихає. І взимку, і влітку блоки, розміщені в кімнаті, доводиться поливати практично щодня. Крім того, рослини на блоках потрібно двічі, а те й тричі в день обприскувати водою. Щоб уникнути всіх цих турбот, блоки з рослинами найкраще розміщати в кімнатних тепличках, де доглядати за ними набагато простіше.

Блоки для вирощування орхідей можна робити зі шматків кори (краща кора коркового дуба або амурського оксамиту) або з невеликих коряжек (особливо гарні корчі, що залишаються після сортування торфу).

Посадка орхідей на блоки не відрізняється особливою складністю. Підклавши під рослину невелика кількість сфагнуму або волокнистих корінь папороті, його примотують до блоку м'яким дротом або не гниючою синтетичною ниткою. Якщо блоки передбачається утримувати без теплички, їх додатково обкладають мохами й щільно обмотують дротом. Зовні такі блоки корисно покрити пальмовим волокном або синтетичною сіткою, наприклад тієї, у яку розфасовують овочі.

Памятайте: орхідеям потрібне помірне освітлення. Влучення прямих сонячних променів на листи цих рослин може викликати численні опіки.

ПЕРЕСАДЖЕННЯ

За добу до пересадження орхідеї необхідно ретельно полити. Це зробить коріння більше еластичними й полегшить відділення тих корінь, які присмокталися до посуду. Виймати рослина з горщика або кошика треба дуже обережно. Вросший корінь у жодному разі не треба тягти й, уже тим більше, рвати. Їх варто акуратно відокремити від посуду тупим ножем або пальцями.

Після витягу рослини з посуду його треба уважно оглянути й ножем або секатором відокремити всіх відмерлі або корінь, що загнили, і псевдо бульби. Місця зрізів присипають товченим вугіллям. Якщо рослина сильно розрослася, то при пересадженні її можна розділити на кілька частин і кожну частину посадити в окремий посуд.

Незалежно від обраного способу посадки, орхідея завжди повинна бути щільно закріплена на субстраті. Для цієї рослини або підв'язують до добре укріпленого в субстраті кілочкам, або притягають дротом, пропущеної через дно кошика або зливальний отвір горщика.

ПОЛИВ Й ОБПРИСКУВАННЯ

При утриманні орхідей у горщиках їхній полив практично нічим не відрізняється від поливу інших кімнатних рослин. Для поливу рослин найкраще використати лійку з довгим носиком, намагаючись не заливати воду в центр розетки листів. Якщо вода затрималася в центрі розетки, її обов'язково потрібно видалити (видути або промокнути туалетним папером), інакше може розвитися гнилизна.

Рослини, посаджені в кошики, поливають, занурюючи весь ком субстрату у воду. Точно так само надходять і з рослинами, що ростуть на блоках.

При обприскуванні орхідей треба дотримувати кілька простих правил:

не можна обприскувати рослини, що стоять на прямому сонці. Це може привести до появи опіків, які надовго спотворять рослини;

не варто обприскувати рослини в прохолодну погоду й узимку. Парка з листів вода може викликати їхнє переохолодження, що, у свою чергу, приведе до розвитку хвороб;

час для обприскування рослин варто вибирати так, щоб до ночі вони обов'язково просохнули.

Оцініть статтю
(14 Голосів)

Made by Stas

Top Desktop version