Все для Саду

Switch to desktop

 Пошкоджує всі плодові й деякі лісові породи, а також кущові ягідники. Жук яйцеподібної форми, довжиною 5... 7 мм. Тіло чорне, вкрите сірими лусочками. Брунькоїд не має крил і тому літати не може.

Зимують личинки і жуки. Рано навесні жуки виходять з грунту й залазять на дерева, де спочатку вигризають бруньки, а потім — молоді листочки. У травні самки відкладають яйця, розміщуючи їх під загнутий край або кінчик листка. Одна самка може відкласти до 40 яєць. Личинки, що відроджуються, падають на землю і залазять у грунт, де живляться дрібними коренями дерев і зимують. На другий рік у кінці літа вони заляльковуються в грунті на глибині 40...50 см. Жуки, що виходять з лялечок, залишаються в грунті до весни наступного року.

Заходи боротьби. При масовому розмноженні брунькоїда штамби і крону дерев обприскують 1%-ною емульсією 10%-ного к. є. трихлорметафосу-3 або 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу. Рано навесні можна накладати на штамби дерев клейові пояси.

 

Листковими і плодовими бруньками, бутонами та квітками живляться плодові довгоносики: брунькоїд, казарка, яблуневий квіткоїд; гусениці листокруток, золотогуза, білана жилкуватого, вишневої пагонової молі, крім того, з бруньок висисають сік попелиця та яблунева медяниця. Пошкоджуючи бруньки, шкідники знищують майбутні листки, квітки і плоди, що призводить до значного послаблення дерев, особливо молодих. Квітки пошкоджують також бронзівка золотиста та оленка.

Основні типи пошкоджень такі:

1. У бруньках та бутонах вигризено дірочки, що нагадують уколи голкою. Дірочки не закриті екскрементами і павутиною — це пошкодження казарки або яблу-невого квіткоїда.

2. Бруньки та бутони з'їдені повністю або силь-но погризені, павутиною не обмотані — це пошкод-ження сірого брунькоїда.

3.  Бруньки виїдені через їх верхівку. Покривні луски не по-шкоджені і бруньки павутиною не обмотані; бруньки пошкоджуються гусеницями, які тримаються колоніями,— це пошкодження і гусениці білана жилкуватого або золотогуза.

4.  Бруньки виїдені збоку або через верхівку, а зовні бруньки видно павутинний чохлик з екскрементами, бутони об'їдені і стягнуті павутиною, у пошкоджених бруньках і бутонах живиться гу-сениця — це пошкодження і гусениця брунькової листокрутки.

5.  Бруньки вишні виїдені з середини і не розпускаються. Навесні всередині бруньки знаходиться маленька зелена гусеничка — це пошкодження і гусениці вишневої пагонової молі.

6.  На верхівках бруньок, квітконіжках і бутонах живляться маленькі безкрилі личинки, що висисають сік. Якщо на яблуні і груші бутони склеєні липкою рідиною, а личинки плескаті жовто-білі, то це яблунева та грушева листоблішки, а коли липкої рідини немає, а личинки зелені — зелена яблунева попелиця. На вишні, черешні чорні личинки — це личинки вишневої попелиці.

 

 Влітку на листках груші, особливо молодих дерев, можна побачити листки з червоними галами (здуттями)— це пошкодження грушевого кліщика.

Пошкоджує листки груші, досить рідко — листки яблуні. Дуже маленький, до 0,2 мм завдовжки з двома парами ніг, видовжений кліщик. Зимують дорослі кліщі в бруньках. Навесні вони переходять на листки і висмоктують з них сік. На пошкоджених листках зверху з'являються здуття (гали), під якими з нижнього боку листка є отвори (рис. 26). Через отвір кліщик залазить у здуття й відкладає там яйця. За літо розвивається кілька поколінь. При сильному розмноженні шкідника листки чорніють і відмирають.

Заходи боротьби. Рано навесні дерева обприскують 4 %-ним олеокупрітом. Під час розпускання і відразу після цвітіння їх обробляють 0,9%-ною емульсією 10%-ного концентрату емульсії карбофосу.

 

 Пошкоджує переважно яблуню, але трапляється і на груші, сливі, черешні та інших плодових породах.

Зимують запліднені самки колоніями, у щілинах кори, під опалим листям та у верхньому шарі грунту. Багато кліщів залазить на зимівлю у ловильні пояси. Дорослі кліщі червоного кольору довжиною до 0,7 мм. Живуть колоніями. Навесні самки перелазять на дерева, де висмоктують сік з листків, обплутуючи їх павутинням. Там же вони відкладають яйця. Протягом літа розвивається 6...8 поколінь.

Заходи боротьби з кліщами. Обприскування після цвітіння і влітку 0,9%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу чи 1%-ною суспензією колоїдної сірки.

 

 Пошкоджує переважно яблуню, сливу, грушу, але трапляється й на інших плодових породах. Поширений на Поліссі та в Лісостепу.

Зимують яйця у розвилках гілок та тріщинах кори. Вони круглі, червонуваті, розміром 0,15 мм. Під час відокремлення бутонів починається відродження личинок з яєць. Личинки висмоктують сік з листків і через 25 днів перетворюються на самок. Вони червоного кольору, опуклі, до 0,4 мм завдовжки. Влітку самки відкладають яйця на листки. Протягом літа буває до шести поколінь.

 

 Пошкоджує яблуню, сливу, черешню, вишню та інші плодові породи. Внаслідок пошкодження листки буріють, плоди опадають. Дорослий кліщ довжиною до 0,6 мм, має чотири пари ніг. Тіло зеленувато-червонувато-буре, плескате. Зимують яйця на корі біля бруньок, у розгалуженнях гілок та з їх нижнього боку. Яйця круглі, червоного кольору, діаметром до 0,15 мм.

Навесні під час розпускання бруньок відроджуються яскраво-червоні личинки. Вони спочатку висмоктують сік з бруньок, а потім переходять на листки. Через 15...20 днів личинки перетворюються на дорослих кліщів. Протягом літа розвивається 4...5 поколінь, причому в саду одночасно трапляються яйця, личинки та дорослі кліщі. Восени самки відкладають зимуючі яйця.

 

Пошкоджує грушу, яблуню, вишню, черешню, сливу та інші плодові й деякі лісові породи.

Доросла комаха має чорне плескате округле тіло довжиною до 3 мм, з прозорими крилами. Зимує дорослий клопик під опалим листям та в щілинах кори. Навесні, під час цвітіння, самки відкладають яйця у тканину листків з їх нижнього боку. Днів через 15...20 відроджуються личинки, які живуть колоніями. Через ЗО...35 днів вони перетворюються на дорослих комах, які знову відкладають яйця. Зимують дорослі клопики другого покоління.

Пошкоджені листки зверху стають світло-жовтими або майже білими, а з нижнього боку вкриваються липкими виділеннями шкідника, починають засихати й осипатись.

Заходи боротьби. Восени згрібають і спалюють опале листя. Проводять осінню оранку в садах і перекопування грунту під деревами. У плодоносних садах клопика знищують обприскуванням дерев проти яблуневої плодожерки 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. бензофосфату.

 

Часто навесні й влітку листки черешні й вишні на верхівках пагонів скручуються. Якщо розгорнути такі листки, то побачимо блискучо-чорних комах. Це вишнева попелиця. Пошкоджує вона черешню й вишню. Довжина тіла до 2 мм. Зимують блискучі чорні яйця на молодих гілках біля основи бруньок. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок і живляться спочатку на верхній частині їх, а потім з нижнього боку молодих листочків. Пошкоджені листки зморщуються, скручуються, засихають і чорніють.

Влітку частина комах попелиці перелітає на підмаренник, проте більшість їх розмножується на вишні й черешні.

Заходи боротьби з попелицями. Під час розпускання бруньок і влітку дерева обприскують 0,05%-ною емульсією 25%-ного к. є. анометрину-Н або 0,6%-ною емульсією 10%-ного к. є. карбофосу.

 

 Пошкоджує листки й молоді пагони сливи, абрикоса, персика. Пошкоджені листки не скручуються. Скупчується з нижнього боку листків великими колоніями. Самки-засновниці видовжено-овальні, світло-зеленого кольору.

Зимують яйця на молодих гілках. Личинки відроджуються на початку розпускання бруньок. Спочатку вони живляться на верхівках бруньок, а потім з нижнього боку молодих листків і на молодих пагонах. Тіло личинок вкрите воскоподібним синювато-білим пушком. За літо розвивається до десяти поколінь. Починаючи з другого покоління, частина крилатих попелиць переселяється на очерет. Восени вони повертаються на дерева кісточкових і відкладають зимуючі яйця.

 

 На сливі, абрикосі, терні, персику й аличі навесні та на початку літа можна побачити листки, які скручені впоперек жилок. З нижнього боку їх живиться яйцеподібна зелена попелиця. Це чортополохова, або будякова попелиця.

Зимують яйця, відкладені у складки і щілини кори та біля основи бруньок. З яєць до розпускання бруньок відроджуються личинки й висмоктують сік з кори пагонів. З личинок швидко виростають самки-засновниці, що народжують личинок другого покоління. Личинки висмоктують сік з молодих листків, внаслідок чого вони скручуються. Починаючи з третього покоління, з'являється крилата попелиця, яка перелітає на інші дерева та проміжні рослини (будяк, соняшник та інші складноцвіті), де й розмножуються літні покоління. Восени з проміжних рослин попелиця повертається на плодові дерева і відкладає на гілки яйця, які зимують.

 

Made by Stas

Top Desktop version